<span>У лісі під деревом я зустрілася з мурашником. Зверху він був укритий хвоєю і всіяний мільйонами ходів. Мурахи снували по ньому безперервно. Одні тягли до мурашника палички й личинки, інші вибігали з нього у якихось невідкладних справах., Раптом неочікуванно потемніло.І мурашки швидко сховались у мурашник, закрили більшість ходів. Так вони захищають свій дім від опадів</span>
[ш ч а с' т`а] - 5 букв, 6 звуків, 2 склади.
Ответ:
Перебільшуючи відносність наших знань, деякі філософи доводили, що взагалі ніяких незмінних істин немає й бути не може, що всі істини лише відносні й що навіть існує стільки істин, скільки є людей, оскільки кожна людина вважає за істину щось своє.
Звичайно, кожна людина сприймає світ по-своєму й щось вважає істинним, а щось — ні. Проте справжня істинність наших знань визначається не суб'єктивними міркуваннями про ці знання самих людей, а їх відповідністю дійсності. Пересвідчитися у тому, чи відповідають наші знання про дійсність самій дійсності, можна лишень у процесі практичної діяльності. Наприклад, відомо, що дерево м'якіше, ніж залізо. Щоб переконатися в істинності цього, достатньо взяти лезо або ніж і застругати ним олівець.
Отже, лише практика є головним критерієм (мірилом) вірогідності істини.
Объяснение:
<span>Якось,літнім вечором я гуляла по парку.Людей було вже мало,бо багато людей в цей час сплять.Раптом,я побачила маленького песика.Він бігав по парку,був такий брудний.Я подивилася довкола.Нікого не було.Песик дивився в мої очі і ніби просив,щоб я забрала його до себе.Він терся об мене,скиглив.Це хтось викинув його на вулицю маленького.На вигляд йому було місяці 3.Я не змогла встояти.З тих пір пес жеве у мене.Я назвала його Щасливчик.Кожного дня від радіє мені.Я люблю його,а він мене</span>
[п'йеса] и наголос на е постав
