Адзвичайно трагічним постає в романі образ Галі. Вона уособлює дівочу красу, подружню вірність і моральну чистоту — найпривабливіші риси українського національного характеру. Саме в стосунках із Галею якнайповніше розкриваються багатий внутрішній світ Чіпки, його кращі людські якості. Дівчина не сприйняла способу життя свого батька й поставила коханому умову для одруження — покинути розбійництво. Отже, людина може бути сильнішою за долю, попри все вона здатна обирати шлях добра. Галя мріяла тільки про чесне господарське життя, у своєму домі сама все робила з радістю: «І яке воно тобі те щастя здасться, коли до всього я сама своїх рук не доложу, не поклопочуся біля всячини?» Дівчина щиро вірила, що коханням відверне Чіпку від злодійства. Образ Галі розкривається в інтимно-побутовому плані. Ця красуня, «польова царівна», що зачарувала Чіпку з першої зустрічі й потім Стала його дружиною, зросла в злодійській сім’ї. Та все те зло, що оточувало її з дитинства, не спотворило душу дівчини. Добра, щира, справедлива, Галя допомагає Чіпці на якийсь час повернутися до чесної хліборобської праці. Та слабкими виявилися сили молодої жінки, зломилися під тиском брутальних умов. Побачивши всю безодню злочинів, у яку потрапив Чіпка, зрозумівши, що не зможе його врятувати, Галя накладає на себе руки.
Ідеєю шукання правди освітлений у романі й образ Христі. Сирота змалку, вона на все життя залишилася доброю й співчутливою людиною. Проте чи було її існування по вінця наповнене спокоєм? Ні, передусім тому, що її чоловік не співчував людям, був байдужим та егоїстичним. Христя відчувала, що Грицько при потребі може зректися правди й легко змиритися з кривдою. Христя, вийшовши заміж за Грицька, відчула радість праці на себе, спокій родинного затишку. На відміну від черствого чоловіка, вона переймається стражданнями інших людей. Усім серцем сприймає Христя схвильовані слова Чіпки про бідняцьку недолю. І тільки вона змогла побачити у своїй уяві Мотриного сина не гультіпакою та волоцюгою, як його всі називали, а доброю людиною, яку зламало лихо. Більше того, вона вже відчула, що її чоловік сам може обійти правду, може легко змиритися з неправдою. І хоч важкі будні селянського життя, щоденні хатні турботи, догляд за малими дітьми втягують Христю в звичайне для мільйонів жінок річище, проте серце її завжди залишається чуйним до людського горя.
Він навчався живопису у Вільно, де кілька років прожив із паном, а в Петербурзі Енгельгард віддав свого кріпака на чотири роки в науку до модногона той час майстра Ширяєва. Учитель доручив учневі виконувати найпростіші роботи - змішувати фарбу, фарбувати стіну, огорожі, підлоги, дахи, хоч на той час Тарас був уже досить вправним художником.
1.Oui, il en parle: 2. qu'il en pense?: 3.J'en prends 15. Сорри помогла чем смогла
Ответ:
Козацькі пісні за жанром поділяють до соціально - побутових
<span>Поріділо козацтво від втоми і ран.
Гей, з чобіт позбивайте пилюку.
І встає з небуття кошовий отаман,
І з кресала запалює люльку.
А за ним піднімаються воїни скрізь,
Бо завчили козацьку науку:
Ой, напаснику лютий ти не лізь, ти не лізь,
Під козацьку розмашисту руку.
Приспів:
Ой, з нашого роду не качайте воду,
Ой, з нашого духу не ліпіть макуху.
Ой, з нашої слави не робіть забави,
Не робіть забави світові на сміх..
Бо козацька вдача, як вогонь гаряча,
Бо козацька сила не одних косила.
Шабелька завзята вдарить, як розплата.
Кривдників поганих покарає всіх.
Гей, ти наш кошовий, в тебе кручений вус,
Та ще шапка смушева бідова.
Наслухаємо, батьку, пораду живу,
Твого вірного й чесного слова.
І сказав отаман, і промовив козак,
Аж із слів полетіли іскрини.
Україна одна і не можна ніяк
Віддавати її на загину. </span>