Дмитрий Геннадьевич Бурылин - Иваново-Вознесенский фабрикант, меценат, коллекционер.
Открыл музей промышленности и искусства.
Жахливі санітарні умови, особливо в містах, сприяли поширенню хвороб і епідемій. У XVI — першій половині XVII ст. окремі райони Європи неодноразово вражала епідемія чуми. Під час спалаху чуми у 1629—1631 рр., що охопила майже все Середземномор'я, вмерло більше ніж половина міського населення. Німецькі землі чума спустошувала у 1624—1630, 1634—1639 рр. і наприкінці Тридцятилітньої війни. Втрати населення в цих країнах становили 60—75%. Значними були людські втрати також від епідемій віспи, холери, тифу.
<span>Населення Європи гинуло не лише від епідемій, а й від голоду в неврожайні роки, пожеж, воєнних спустошень. Особливо відчутними були втрати від війн, пов'язані з початком використання вогнепальної зброї та масовим убивством мирного населення, що стало звичною практикою ведення воєнних дій. Під час повстання у Нідерландах проти іспанського панування герцог Альба, який очолював каральну експедицію, сповіщав короля Філіппа VI: “Якщо я захоплю Алькмаар, то жодна істота не залишиться живою. Кожну горлянку буде перерізано ножем”. Величезними були втрати під час громадянських війн у Франції та першої загальноєвропейської Тридцятилітньої війни. За приблизними підрахунками, лише в XVII ст. Європа втратила у війнах 3 млн осіб.</span>
Однажды мне пришлось бежать из Капуи. Это были тяжыле времена, что
привело меня к бегству. В городе начались разбойный нападения. и к тому
же проявлялись стихийные бедствия. После сильного цунами меня вынудило
бежать. Я проклинал себя за то, что сбежал, не помог людям. но я бежал и
бежал. Вообщем я незнаю досих пор почему я не вернулся туда, но моя
совесть заставляет остаться в неопознанном месте.
Да, я считаю, оно справедливо. Если человек красиво пишет, умеет формулировать свои мысли, можно предположить, он много читает, имеет хорошее образование, умен. С умным человеком интересно. Его красота заключается не столько в красоте внешней, это даже не обязательно, а сколько в красоте душевной. Можно сказать, письменная речь - отражение души человека.