У нього зiр як у орла. Там над лiсами летить орел
Я 5 языков знаю тем более и украинский
Однорідні члени речення
<span>Однорідними називаються такі члени речення, які з'єднуються між собою сурядним зв'язком. Вони відносяться до одного й того самого члена речення, відповідають на одне й те саме питання, виступають одним членом речення. </span>
<span>Однорідні члени речення з'єднуються один з одним: </span>
<span>1) Сурядними сполучниками (сполучниковий зв'язок) та інтонацією: </span>
<span>Краю мій, люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові (Панас Мирний) ; </span>
<span>2) Тільки інтонацією (безсполучниковий зв'язок) : Річка синіє, зітхає, сміється (М. Рильський) ; </span>
<span>3) Обома цими способами (змішаний — сполучниковий і безсполучниковий зв'язок) : </span>
<span>Розпарена теплінь віє соняшником, коноплею і яблуками (М. Стельмах) . </span>
<span>Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення. Однорідні члени речення зазвичай виражаються однаковими частинами мови і однаковими формами. Проте в ролі однорідних членів можуть виступати різні частини мови: А душа нашої людини проста, без хитрощів (О. Корнійчук) . </span>
<span>Однорідні члени речення можуть бути поширеними: Хмари пливли за вершини Казбека і затьмарювали місяць (В. Собко) . </span>
<span>У реченні може бути не один ряд однорідних членів, а два і більше: Дзвінко й безтурботно перекликалися, співали, щебетали пташки (О. Войченко) . </span>
<span>Вимовляються однорідні члени речення з перелічувальною інтонацією однаковим тоном. </span>
<span>Якщо два однорідні члени протиставляються, то на першому інтонація підвищується, а на другому — знижується: Христина повернулась додому стомлена, але щаслива (Ю. Збанацький).</span>
Виділення важдивого слова в реченні за допомогою підвищення голосу.
Підмет - день, присудок - сміявся вигравав дихав, означення - зелений, обставини - пянко лоскотно, до запоморочення
Українській народ створює нашу державу. Всі люди загалом роблять це.
Немає держави без народу. Якщо розсіється по чужих краях народ, українська нація, то і держави не стане. На вільне місце прийде хтось інший та створить якусь іншу державу.
Всі закони та розпорядження уряду в Україні мають видаватися, виходячи з волі народу, з його інтересів. Не інтересів уряду або ж політичних партій, а саме громади. Адже, згідно Конституції України, в країні править саме народ, а не хтось інший. Український народ – джерело влади в державі через своїх представників – народних депутатів, уряд, місцеве самоврядування, чиновників та інших.
. Отже, кожен з нас у змозі поліпшити суспільні відносини. І якщо кожен із представників великого українського народу докладе хоч невеличку частку своїх зусиль, щоб змінити нашу державу на краще, то наступні покоління українців зможуть дивитись у своє майбутнє без остраху і будуть згадувати наші часи як ще одну героїчну сторінку історії українського народу і його державності.