План 1. Чоловік рятує рибу.2. Дівчина-медуза – посланець Морського Дракона.3. Порада медузи для чоловіка.4. У гостях в морського володаря.5. Чарівний каптур – подарунок чоловікові.6. Розмова горобців.7. Чоловік знаходить золотий камінь.8. Розмова воронів.9. Чоловік виліковує доньку вельможі.10. Пишне весілля.
Звиняйте, але знайшла тільки на російській.
ПОХВАЛА ДЕНЬГАМ .
Я знаю денег деланья тщету.
Чем больше их, тем меньше сна в хозяине.
Но верю я в их пользу, в правоту.
Они - константа, солнца постояннее.
Я - тёмен, тку на ощупь жизни нить,
Поэтому излишне осторожен.
Но искренне хочу предупредить,
Кто в добываньи денег отморожен:
Лишь деньги знают, сколько стоит всяк,
И сколько мертвенности в нём, и сколько живости.
О, деньги! Не дурманный вы косяк,
А - мера и труда и справедливости.
Но это верно в государстве том,
Где правят не предатели, не лохи,
И не ростовщики. Когда-нибудь потом
И наши деньги станут нам не плохи.
Не поняла можно на русском
Яблуня – то справжня окраса саду. Яблуня невисока, тонка, струнка, з розкидистим гіллям та гладким стовбуром. Її листя з одного боку гладкі та мають темно-зелений колір, а з іншого – м’які сріблясті. Навесні гнучкі віти яблуні рясно вкриваються великими біло-рожевими квітами з жовтими серцевинками, які дуже приємно пахнуть. З усіх боків до яблуні злітаються бджоли, щоб зібрати з її квітів солодкий нектар.Влітку на яблуні з’являються маленькі яблучка, що згодом достигнуть та перетворяться на соковиті смачні плоди. Деякі з них спіють швидко, інші – аж пізно восени. Яблучка на дереві в залежності від сорту можуть бути великими та малими, різної форми та кольору, мають кожне свій особливий смак та аромат.Особливо прекрасна яблуня восени, коли серед зеленого листя спалахують рум’яні достиглі яблука. Вона аж хилить додолу свої всипані плодами гілки. Навіть дивуєшся, як вони витримують таку вагу! Кожна тонка гілка увішана яблучками, наче дорогими прикрасами. Яблучка на деревах червоні, зелено-червоні, лимонно-жовті, з тонкими смужками.Яблуня – то наче символ плодючості, багатства землі, молодості, здоров’я та сили.<span>
</span><span />
МОВА – ЦЕ ДОЛЯ НАШОГО НАРОДУЗізнаюся: люблю читати-перечитувати полум’яні рядкиславетного українського Поета, Громадянина, віднедавна ГерояУкраїни Дмитра Павличка.Ось і ці:Бо мова – то не звук, а думка боготворна,Зерно, що хліб дає й життя снагу святу.Скільки величної мудрості й глибини закладено у них?!?!А й справді, ключем до розуміння проблем нашого буття виступаємова. Воістину, як казав мудрець, царице душ людських.Пристрасті навколо мовних проблем не вщухають, і конфлікт міждвома поширеними в Україні мовами виразно загострюється.Російській мові вдалося витіснити і замінити українську на значнійтериторії її поширення у головній функції, яку виконує мова, –функції засобу спілкування між людьми. Викривлена абодеформована мовна ситуація блокує реалізацію іншої надзвичайноважливої ролі національної мови – об’єднавчої. Відбувається те,про що знали ще древні римляни: чия мова – того й влада, чия влада– того й мова.Однією з основних причин боротьби за незалежність України, заправо народу мати власну державу було мовне читання. Першимкроком до проголошення незалежності стало оголошення 1989 рокуукраїнської мови державною в Українській РСР. У прийнятому тоді“Законі про мови” зазначалося, що “українська мова є одним звирішальних чинників національної самобутності українськогонароду”, її державність забезпечує “гарантування його суверенноїнаціонально-державної майбутності”. У “Декларації про державнийсуверенітет України”, прийнятій Верховною Радою Української РСР16 липня 1990 року, з-поміж іншого вказувалося: “Українська РСРзабезпечує національно-культурне відрод-ження українського<span>народу, його історичної свідомості і традицій, національно-</span>