Україна - моя Батьківщина . Тут народилось багато відомих людей,поетів ,композиторів ,співаків,акторів,науковців.Наприклад ,Микола Лисенко,Тарас Шевченко,Максим Рильський ... Люди тут дуже добрі ,гостинні,чесні і комунікабельні.Особливі на моїй Вітчизні і традиції:споконвіку збережені нашими пращурами свята досі святкують на території нашої держави. Своєрідною також є кухня .Всім відомі борщ з пампушками,сало,вареники.Борщ вважають національним блюдом. Який колоритний народний одяг в Україні! Білосніжні вишиванки,розшиті червоно -чорними чи блакитними кольорами є уособленням душі нації.
Я люблю свою країну ,бо я тут народилась і живу,тут живе увесь мій рід .Це моя Батьківщина
М о р к в а
извини дужкы не поставила
6б.6зв.мор-ква;морк-ва
Одного разу почався сильний дощ. Спочатку декілька, а потім більше й більше падало крапельок на землю. Вони немов раділи своєму падінню. Згодом ціла вулиця ледь не пливла по воді. Одна краплинка легко приземлилася і впала у джерельце. Вона вже була майже на дні, як десь далеко побачила світло. Їй стало цікаво і вона подалася туди. Там краплинка побачила фабрику, на якій виготовляли ліки. Вона вскочила в одну пляшечку і побачила те, чого ніяк не сподівалась. На неї дивились такі ж, як вона краплинки і усміхались. Вони розказали їй про себе і про їхню важливу роботу (адже з них виготовляють ліки). З того часу вони потоваришували.
Після того, як друзі-краплинки попали в аптеку, лікарства для полоскання горла купив чоловік в якого захворів хлопчик. Коли хлопчик полоскав горло вода потекла по трубі в каналізацію. Краплинці так сподобалося те, що вона допомагає діткам лікуватись, що вона знов захотіла потрапити на фабрику. Побачивши на березі жабку вона почала просити в неї допомоги. Жабка погодилася їй допомогти. Вони йшли і йшли і побачили пікнік.
там сиділо четверо дітей. Одна дівчинка сміялась і почала давитись. Краплинка дуже захотіла їй допомогти. Вона і її друзі з такою силою стрибнули дівчинці в рот, що проштовхнули їжу. Тепер краплинка з своїми подругами живуть і гуляють по небу. Коли вони сміються, то просять сонечка посвітити проміння на землю, а коли сумують то просять вітру і падають дощиком на землю. Тоді вони відвідують жабку. Потім повертаються додому. А на небі світить сонце. З'являється веселка.
Как-то так
Я вважаю, що важливіше - це мати міцні знання, а не високі оцінки. Звичайно, в більшості випадків, якщо учень має добрі знання, то він отримує й чудові оцінки. Але не завжди. Буває, що вчитель з певних причин занижує оцінки. Я вважаю, ображатися й переставати навчатися не варто! Адже, як кажуть, знання за спиною не носити. Вони обов'язково колись допоможуть тобі. І знайдуться ще люди, які гідно оцінять твої успіхи.Але буває навпаки: дитина навчається не дуже добре, а вчителі ставлять їй оцінки вищі, ніж вона заслуговує. Я думаю, це не має ніякого сенсу. Дитина виросте і так і залишиться недосвідченою упевних питаннях...<span>Тому завжди необхідно навчатися, запам'ятовувати те, що ти вивчила і застосовувати знання на практиці. Не дивлячись ні на що.
</span>
Новорічні свята - це час коли стається найбільше див. А дива - це і пригоди. Кожну зиму стається щось фантастичне . Але цю зиму я не забуду ніколи. Одним нудним вечором я робила домашнє завдання з алгебри. Я дуже втомилась, тому взяла каву та підійшла до вікна подивитися на сніг . Нічого дивного не сталося поки не підійшла моя молодша сестра , вона дуже набридала мені не давала відпочити. Томі мені довелось якось відволікти її від мене. Я вигадала та розповіла їй історію про вбивцю-двірника, що живе біля нашого дому. Я невіть і не пам'ятаю як мені ця дурниця прийшла у голову. Ось мам пійшла на роботу і ми залишились удома одні. Ми почули якісь шорохи , і моя сестра почала боятися. нам довелось вийьт на вулицю , щоб дізнатись, що там шурхотіло. То прибирав лоптою сніг стерий двірник. ви навіть не уявляєте вираз обличчя моєї сестри . Вона закричала , тому і дідусь-двірник злякався теж. Через пару секунд він розсміявся, бо зрозумів , що злякалася вона саме його.ЦЕ було незабутньо . Дідусь виявився дуже милим чоловіком. Він розповів дуже цікаву історію зі свого життя , та дав нам по льодянику. Ось такі зимові пригоди...
