1. -іменна частина-, яким? (який...) складнопідрядне речення з підрядним означальним
2. -удовольнився-, чим? (що...) складнопідрядне з підрядним з"ясувальним
3. -іменна частина-, які? (які...) - складнопідр. з під. означальним
4. -...-, чому? (бо...) складнопідрядне з підрядним обставинним причини
потрібно поставити зірочку над квадратними дужками " -" від неї провести лінію з стрілочкою до круглих " ( ) "
Сумувати, маятись - я б обрала перше
У кожної людини є власні моральні цінності, найсвятіші речі і поняття. І одна з таких цінностей — любов до матері. Не даремно ж про матір пишуть поети і письменники, матір зображують живописці і оспівують музиканти. Перед матір’ю ми у невідплатному боргу за безсонні ночі, проведені біля колиски, за турботу і ласку, за велику материнську любов і за саме життя, подароване нею. Тому любов до матері — найсвятіше людське почуття.<span>
Безумовно, є на світі моральні виродки: матері, які відмовилися від своїх дітей, і діти, які зреклися своїх матерів. Але, на щастя, таких небагато. Більшість людей шанує материнство.</span><span>
Для мене прикладом на все життя залишаться стосунки між членами нашої сім’ї. Моя мама ніколи не вчила мене поважати людей старшого покоління. Вона просто добре ставилась до бабусі, піклувалась про неї, приділяла їй увагу. А коли бабуся хворіла, мама забороняла мені і моєму молодшому братові галасувати. Мама в усьому для нас приклад. Вона не говорить високих слів, а просто виховує нас своїм прикладом.</span><span>
У нашій сім’ї дуже затишна атмосфера. І створила її мама. Вона ніколи не підвищує голосу, завжди доброзичлива і врівноважена. Навіть, коли у наших батьків непорозуміння, це не впливає на інших членів родини. Ніхто не кричить і не стукає кулаками об стіл, як часто буває у наших сусідів, просто батьки йдуть на прогулянку вдвох, а коли приходять, то можна бути впевненим, між ними — мир і злагода. І знову, це завдяки мамі, яка дуже вболіває за сім’ю.</span><span>
Не даремно говорять, що матері невсипущі. Коли я лягаю спати — мама ще не спить, а коли я прокидаюсь — вона вже не спить. Мама страшенно завантажена і на роботі, і вдома.</span><span>
Ми з братом намагаємось якомога більше їй допомагати. Коли батько столярить чи слюсарить, ми з братом намагаємось і допомогти йому і самим навчитися. А ось допомогати мамі на кухні чомусь соромимося. А це так несправедливо, адже моя мама заслуговує найкращого. Щодня я потайки від мами і від друзів вивчаю кулінарні рецепти. Хочу зробити їй подарунок до Восьмого березня — приготувати якусь смачну страву. І в той же час я не хочу, щоб друзі кепкували, що я малий. Проте, якщо жінки опанували чоловічі професії, то чому б представникам сильної статі не спробувати куховарити? Я думаю, мама зрадіє, що в неї такий здібний син.</span><span>
Безумовно, мій найперший обов’язок — хороше навчання. Я намагаюся зробити так, щоб мама за мене не червоніла, щоб її лагідні очі не засмучувалися. Я впевнений, що це мені під силу.</span><span> </span>
Уранці коли я прокидаюсь я чую запах страв які готує мама.
На столі лежить рум'яний хліб,пахне червоний борщ,на тарілці красуються пухкі пампушки і часник,манна каша й малинове варенння.У моеї мами золоті руки, мені пощастило з нею.
Іноді моя мама вчить і мене готувати.Вона бере тісто і запікає в духовці красиву і неперевершенну
буханку свіжого хліба.Також вона мене навчила готувати пампушки це було не складно у дуже було схоже на пиріжки але без начинки.Для свого борща мама бере овочі, м'ясо,спеції і щіпку любові.Для манки вона бере крупу і варить її з молоком виходить дуже смачна каша.Варення робить моя бабуся з малини.
Я не списувала можете перевірити, коли писала захотілося їсти хоч я і хворію.