Жаворонки летят — к теплу, зяблик — к стуже.
Гуси высоко летят — много воды будет, низко летят — мало.
Из берёзы течет много сока — к дождливому лету.
Облака плывут высоко — к хорошей погоде.
Воробьи купаются в песке — к дождю.
Приметы летом
Вороны под тучи взвиваются — к ненастью. Вороны хохлятся — к непогоде
Перед ненастьем птицы сильно кричат и низко летают
Перед дождём цветы обычно закрываются.
Лягушки квакают в пруду - к дождю
Приметы осенью
Гром в сентябре предвещает теплую осень.
Осень будет теплой, если до позднего лета цветут анютины глазки, лютики, маргаритки, тысячелистник, клевер.
Птица на крышу садится — к непогоде.
Домашняя птица прячет голову под крыло — к холоду.
Поздний листопад — к суровой и продолжительной зиме.
Появились комары поздней осенью — к мягкой зиме.
Приметы зимой
Ворона купается — к ненастью.
Воробьи кричат — к метели.
Ворона клюв под крыло прячет — к теплу.
Небо над лесом посинеет — к теплу.
Вечерние зори быстро перегорают — к оттепели.
Деревья покрылись инеем — к теплу.
Самый глубокий в мире океан - Тихий. Он же и самый большой по площади. Тихий океан считается самым глубоким, благодаря Марианскому желобу, глубина которого составляет более 11 000 метров.
Самый мелкий и самый маленький по площади - Северный Ледовитый океан. Атлантический океан глубже Индийского примерно на 2000 метров.
2 лютого 1873 року шхуна-бриг «Пілігрим» перебувала на 43° 37" південної широти і 165° 19" західної довготи (від Грінвічського меридіана).Ця шхуна-бриг, водотоннажністю в чотириста тонн, була споряджена у Сан-Франціско для полювання на китів у південних морях і належала багатому каліфорнійському судновласникові Джеймсу Уелдону, який кілька років тому призначив її командиром капітана Халла.<span>«Пілігрим» був невеличкий вітрильник, але вважався одним із найкращих кораблів Джеймса Уелдона. Він входив до складу флотилії, яку той щорічно виряджав ген за Берінгову протоку, в північні моря, або під Тасманію чи за мис Горн, аж до морів Антарктики. Шхуна-бриг чудово ходила під вітрилами. Завдяки дуже зручному оснащенню вона могла навіть з нечисленною командою запливати у важкодоступні місця південного моря, звідки починалася суцільна смуга антарктичної криги. Капітан Халл умів, як кажуть матроси, «лавірувати» поміж плавучих крижин. Влітку такі крижини допливають аж до Нової Зеландії, ба навіть до мису Доброї Надії, і досягають набагато нижчих широт, аніж у північних морях. Щоправда, то все невеличкі айсберги з пооббиваними боками, розмиті теплими водами. Майже всі вони розтають в Атлантичному та Тихому океанах.<span> (1) Шхуна-бриг - судно, що мав кілька щогл, оснащених прямими й косими вітрилами. (Тут і далі - примітки перекладача.)</span></span>Капітан Халл, досвідчений мореплавець, один із найвправніших гарпунерів флотилії, мав команду, яка складалася з п'яти матросів і одного новачка. Це замала команда для полювання на китів. Люди потрібні на шлюпках при нападі на кита, а також для розбирання туш. Однак Джеймс Уелдон, за прикладом деяких судновласників, задля економії набирав у Сан-Франціско саме стільки матросів, скільки було потрібно для [11] керування судном у дорозі. В портах Нової Зеландії серед місцевого населення та дезертирів усіх національностей не бракувало вправних гарпунерів та матросів, охочих найнятися на китобійний сезон. Коли сезон кінчався, вони, діставши платню, сходили на берег, де чекали до наступного року, доки знов комусь знадобляться їхні послуги. В отакий спосіб судновласники заощаджували чималі гроші на платні команді й збільшували свої прибутки.Так велося рік у рік на борту «Пілігрима». Шхуна-бриг вертала від антарктичного полярного кола, скінчивши полювання на китів. Однак трюм не був ущерть заповнений бочками з жиром та з китовим вусом. Уже на той час полювати на китів було важко: через надмірне полювання вони траплялися чимдалі рідше; справжні кити, яких на півночі називали гренландськими, а в південних морях - австралійськими, починали зникати. Китобоям довелось перейти на смугачів, цих велетенських морських ссавців, полювати на яких досить небезпечно.На смугачів полював і Капітан Халл під час останнього сезону, та влови вийшли небагаті. Проте він мав намір наступного року дістатися у вищі широти і, якщо треба буде, проплисти аж до земель Клері й Аделі, що їх, усупереч твердженням американця Уїлкса, відкрив француз Дюмон-Дюрвіль на «Астролябії» тпоять,- нечутливий ні до холоду, ані до спеки,
СочиненияТворчество нашего земляка Г.В. Свиридова, величайшего композитора современности, чрезвычайно разнообразно. Он является автором следующих произведений:музыкальные комедии-Раскинулось море широко (1943, Московский Камерный театр, Барнаул), Огоньки (1951, Киевский театр музыкальной комедии);для голоса, хора и оркестра-Вольность (слова поэтов-декабристов, 1955, не окончено), Братья-люди! (слова Есенина, 1955), Поэма памяти Сергея Есенина (1956), Патетическая оратория (слова Маяковского, 1959; Ленинская премия, 1960), Мы не верим (Песня о Ленине, слова Маяковского, 1960), Курские песни (слова народные, 1964; Государственная премия СССР, 1968), Грустные песни (слова Блока, 1965), 4 народные песни (1971), Светлый гость (слова Есенина, 1965-75);кантаты-Деревянная Русь (маленькая кантата, слова Есенина, 1964), Снег идёт (маленькая кантата, слова Пастернака, 1965), Весенняя кантата (слова Некрасова, 1972), Ода Ленину (слова Р. И. Рождественского, для чтеца, хора и оркестра, 1976);для оркестра-Три танца (1951), сюита Время, вперёд! (1965), Маленький триптих (1966), Музыка к памятнику павшим на Курской дуге (1973), Метель (музыкальные иллюстрации к повести Пушкина, 1974), симфония для струнного оркестра (1940), Музыка для камерного оркестра (1964); концерт для фортепиано с оркестром (1936);камерно-инструментальные ансамбли-фортепианное трио (1945; Государственная премия СССР, 1946), струнный квартет (1947);для фортепиано-соната (1944), сонатина (1934), Маленькая сюита (1935), 6 пьес (1936), 2 партиты (1947), Альбом пьес для детей (1948), полька (в 4 руки, 1935);<span>для хора (a cappella)-</span>5 хоров на слова русских поэтов (1958), Ты запой мне ту песню и Душа грустит о небесах (на слова Есенина, 1967), 3 хора из музыки к драме А. К. Толстого "Царь Федор Иоаннович" (1973), Концерт памяти А. А. Юрлова (1973), 3 миниатюры (хоровод, веснянка, колядка, 1972-75), 3 пьесы из Альбома для детей (1975), Метель (слова Есенина, 1976); Песни странника (на слова древне-китайских поэтов, для голоса с оркестром, 1943); Петербургские песни (для сопрано, меццо-сопрано, баритона, баса с фортепиано, скрипки, виолончели, слова Блока, 1963);для голоса с фортепиано-поэмы: Страна отцов (слова Исаакяна, 1950), Отчалившая Русь (слова Есенина, 1977); вокальные циклы: 6 романсов на слова Пушкина (1935), 8 романсов на слова М. Ю. Лермонтова (1937), Слободская лирика (слова А. А. Прокофьева и М. В. Исаковского, 1938-58), Смоленский рожок (слова разных советских поэтов, разные годы), 3 песни на слова Исаакяна (1949), 3 болгарские песни (1950), Из Шекспира (1944-60), Песни на слова Р. Бёрнса (1955), У меня отец-крестьянин (слова Есенина, 1957), 3 песни на слова Блока (1972), 20 песен для баса (разные годы), 6 песен на слова Блока (1977) и др.;романсы и песни;<span>обработки народных песен, музыка к драматическим спектаклям и кинофильмам.</span>