<span>Постукала осінь у моє віконце.
Прийшла золотава осінь-художниця. Прикрашає світ різними барвами. Ніхто не заперечить, що в неї гарний смак. Бо тільки вона може так добре розфарбовувати листя дерев, кущів...
Осінь - чарівниця! Тільки вона може так майстерно поєднувати у одному листку і червоний, і багряний, і золотий, і ще багато різних кольорів. Осінь - найгарніша пора року! Бо коли приходить осінь все навкруги в останнє перед довгим сном вдягає свої накращі сукні та костюми. Все навкруги в мить перефарбовується в веселку... і стоїть так до самої зими.
За це я дуже полюбляю осінь!
Пробачте що скопіювала, просто вирішиладодати ще речення і побачила що ви ще писали питання, те ж саме! :)
</span>
Драматургічна творчість Григорія Квітки-Основ’яненка є цікавим і помітним явищем в українській літературі. Його п’єси «Сватання на Гончарів-ці» та «Шельменко-денщик» досі викликають інтерес та привертають увагу читачів, театральних діячів, кінематографістів.Привабливість названих п’єс полягає насамперед у яскравості гумористичного зображення життєвих явищ та людських типів. Ці драматичні твори визначаються літературознавцями як соціально-побутові. Гостре бачення письменником соціальних процесів і глибоке знання та майстерне відтворення народного побуту справді дозволяють характеризувати п’єси таким чином. Спільними для них є поширені в літературі того часу образи крутія та хитрюги-москаля, які однаково спритно морочать голови як своїм землякам-гречкосіям, так і зросійщеним, «новомодним» паненятам, що бавляться у світських людей. Це надає творам легкого водевільного забарвлення, виповнює веселими сценами, побудованими на простеньких інтригах. Сюжети нескладні й традиційні, збудовані на любовній колізії, яка розвивається в декораціях українського села з його тинами, призьбами, садочками, гарбузами (призначеними, крім кулінарного вжитку, для з’ясування стосунків між женихами та їх обраницями) тощо. Але, мабуть, найбільшої принади п’єсам надають словесні баталії персонажів, а також промовисті репліки «в сторону», які веселять нас, втаємничують у справжні думки та якнайкраще розкривають характери героїв.
Сьогодні на уроці української мови до класу зайшов невідомий хлопчик. Це був новий учень 3-А класу, якого звали Юрко. Ніхто не хтів з ним дружити. Нові однокласники ображали його, адже він був не такий як всі. У Юрка був дуже поганий зір. І ось одного разу у нього забрали його окуляри без яких він нічого не бачив. Оксанка була обурена таким ставленням однокласників до Юрка. Оксанка побачила Юрка і допомогла йому. Тепер вони дружать по-справжньому і ніколи не дають образити одни одного
Оголошення
Завтра о 12 годині в актовій залі відбудеться виставка автопортретів.
За детальною інформацією звертатися у кім.305.
Адміністрація школи.
Тільки шестеро грали в цю гру.
Військовий повертався з армії веселий.
Визволені дякували героям за свободу.
Хтось вкрав мою коробку з цукерками.