Ответ:
Рыцари — это люди, жившие в замках и неустрашимо сражавшиеся в битвах и на турнирах верхом на могучих скакунах, облачённые в тяжёлые доспехи.
Объяснение:
Рыцарем можно назвать храброго человека который защищает своих родных и всё что ему дорого.
за князювання Володимира Великого Київська держава досягла найбільшої політичної могутності. Його діяльність сприяла розквіту Русі та зміцненню її міжнародного авторитету. Значного розвитку набуло господарство. За Володимира, крім гривень, розпочалося карбування перших на Русі золотих і срібних монет — злотників і срібників. На деяких із них уперше як герб князя було викарбовано знак тризуба.
Хрещення Київської держави, що розпочалося в 988 р., відбувалося повільно, зі значним опором народу, який продовжував поклонятися прадавнім божествам, але неухильно. Воно зміцнило державну єдність, освятило владу великого князя, сприяло розвиткові культури, поширенню писемності, створенню перших шкіл і бібліотек, будівництву храмів. Цим актом Київська держава остаточно визначила своє місце в Європі, увійшовши як рівноправна до кола християнських народів. Розширилися її політичні" економічні та культурні зв'язки з багатьма європейськими країнами
Ярослав:
Київська Русь у період князювання Ярослава Мудрого досягла найбільшого піднесення. Дбаючи про захисні держави, він відвоював захоплені Польщею Червенські міста і Волзьку волость, знову підкорив угро-фінські племена чуді, провів кілька успішних походів проти агресивних ятвягів і литовців, заснував міста Ярослав на р. Сян та Юр'їв над Чудським озером, які мали сприяти зміцненню північно-західних кордонів країни. На півдні Ярослав продовжив будівництво захисних споруд проти кочівників, зокрема, закладаючи по р. Рось міста Юр'їв, Корсунь та ін. У 1036 р. він успішно завершив боротьбу своїх попередників проти печенігів, розгромивши їхні орди під Києвом.
Свідченням могутності Київської Русі часів Ярослава, досягнення нею рівня найрозвинутіших країн середньовічної Європи були численні шлюби членів великокнязівського роду з представниками найвпливовіших правлячих династій Заходу. Не випадково сучасники називали руського князя "тестем Європи". Усе це зміцнювало міжнародний авторитет Київської держави.
<span>Эти войны ослабляли полисы Эллады. Еще при жизни Перикла между Афинами и Спартой, давними соперниками в борьбе за главенство в Греции, вспыхнула длительная война (431-404 гг. до н. э.). В эту войну оказались втянуты большинство полисов Греции: одни на стороне А4>ин, другие - Спарты. Война подорвала хозяйство Эллады, оливковые сады и виноградники в ходе военных действий были вырублены (особенно пострадала Аттика).
Афины потерпели в войне поражение. Но и победившая Спарта переживала тяжелые времена: существовавшее веками равенство было нарушено. Ограбление побежденных обогатило многих спартанцев. В Спарте начали чеканить монету из драгоценных металлов (в частности, золото дал на строительство флота персидский царь, желавший ослабить Афины). После войны в Спарте был принят закон, разрешающий дарить и завещать землю.
В 4 в. до н. з. войны между полисами продолжались. Разорялись земледельцы и ремесленники, их имущество скупали богачи. Обнищавшие граждане требовали, как и в былые времена, передела земли и отмены долгов. Многие греки нанимались за деньги в военные отряды других государств (в том числе Персии). В это смутное время в дела Эллады стал вмешиваться ее северный сосед - Македонское царство.</span><span>
</span>