"Енеїда" Івана Котляревського за жанром-бурлескно-травестійна поема. Поемою цей твір називається тому, що це віршований твір великого розміру, у якому змальовуються значні події, розкриваються яскраві людські характери. Твір епічний, бо в ньому говориться про людей, їх учинки, переживання, боротьбу тощо в розповідній формі. Ця поема травестійна, бо автор переодяг античних героїв "Енеїди" Вергілія в українське вбрання, переніс їх в історичні умови українського життя, зокрема побуту козаків-запорожців, українського панства, чиновництва й простого народу. Цей твір бурлескний, бо події та люди змальовується в ньому здебільшого в жартівливому тоні.
Тема поеми: мандри Енея від Трої до латинської землі(мандри запорожців у пошуках місця для новиї Січі).
Ідея: уславлення козаччини, історичного минулого українського народу, ствердження національної самосвідомості українців, що стало поштовхом для розвитку нової української літератури на засадах народної основи, стимулювання національної ідеології.
Тема твору:Зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутне
Ідея твору:
Заклик до єднання, любові до рідної землi
Центральні образи: Руська земля, Ігор, Святослав, Ярославна, Всеволод, автор та ін.
Характерні риси «Слово о полку Iгоревiм…» : проводиться тема захисту рідної землі від
народу-агресора;
історичне тло створюється у протистоянні ворогу;
- у центрі боротьби стоїть держава;
- епічні герої орієнтуються на верховного правителя, який уособлює народну єдність;
<span>- герої проявляють небачену сміливість і в бій за рідну землю йдуть, як на свято;
- з повагою мовиться про родоначальників;</span>
Кайдашиха, Мотря і трохи баба Палажка
Поезія борця за волю України Олега Ольжича надзвичайно лаконічна й динамічна. Здається, що філософським роздумам над проблемами буття в них немає місця. Проте, читаючи кожен твір поета, замислюєшся над його глибоким змістом, і те, що залишилось недосказаним чи завуальованим, розкривається за допомогою уяви, показуючи прірву почуттів і думок, якими переймався Олег Ольжич.
Символом такого бачення минулого за допомогою уяви є рінь (так називалась перша збірка поета і вірш, який у неї увійшов). Побачивши "суху і сіру" рінь, ліричний герой твору, зімкнувши вії, уявив минуле місцевості, де він знаходився, і вона наповнилась для нього іншим змістом:
В творі Маленький принц, розповідається про хлопчика, який жив самотнім життям. В нього нікого зовсім не було. Він коли подорожував планетами то бачив, що в кожній планеті все по різному. Тобто у кожного свої справи, і Маленький принц декількох вважав занадто дорослими. Він так вважав, бо бачив, а як бачив то так і розумів. Я вважаю, що головне очима не побачишь, бо все що завгодно можна подумати, але відчути тульки сердцем, а це дуже сильно не вистачало йому.
