Жила на світі сосна.Одного сонячного ранку з неї випала насінинка.Вона злякалася,що більше не зможе побачити її,але раптом до насінинки підійшла маленька дитина.Тільки вона взяла на руки насінинку,як її підхватив вітер і закружляв у повітрі.Прокинувшись насінинка побачила сонечко і попросила його щоб воно її зігріло.Сонечко погодилось.Після цього насінинка подякувала йому і підросла.Але раптово з`явилась дощова хмара і полила її.Насінинка ще підросла.За декілька таких днів,насінинка стала красивою зеленою сосною.
Типа без труда не вынешь и рыбку из пруда. Тоже самое почти.
1) По небу пливуть хмари .
2) Як добре плавати в річці !.
Після покупки треба приморозити рибу. Цю дівчину неможливо привабити.
Кожна людина- це окремий світ.
.Ми різні: ми по-різному сприймаємо обставини життя, по-різному на них реагуємо. Ми можемо бути адекватними і неадекватними, красивими і некрасивими, розумними і не дуже. Але є те, що нас об'єднує. Всі ми — люди, а основною ознакою людини є розуміння і всепрощення. Іноді нам здається, що всі люди навколо нас неприязні, вони не поділяють нашої точки зору, їм не подобається наш одяг, манера вести розмову тощо. Але ж озирніться! Всі ці люди — це ми з вами.
Кожна людина — неповторна! Тож давайте її сприймати саме як явище неординарне, давайте пробачати одне одному, довіряти. Давайте принаймні спробуємо бути терпимішими, адже всі ми діти матінки-природи. У всіх нас різні почуття, емоції, і не можна однозначно сказати, хто правий в тій чи іншій ситуації. Любімо одне одного, поважаймо. Нехай розквітнуть усі наші таланти, нехай кожна людина зрозуміє, що завдання життя не в тому, щоб бути на стороні більшості, а в тому, щоб жити згідно із внутрішнім законом, законом справжньої людини.