<span>Якщо коротко то прийменник не на які питання не відповідає.Прийменник- це службова частина мови, що виступає разом з відмінковою формою іменника, займенника або числівника для вираження залежності її від інших слів у словосполученні </span>Прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають. Належачи до іменників, числівників, займенників, вони входять до складу другорядних членів речення.Прийменником називається службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників (або займенників) служить для вираження підрядних зв'язків між словами в реченні. Приклади прийменників:первинні: без, у, в, від, для, по, через, при, над, під, до, з, із, за ;вторинні: задля, з-під, із-за, поза, щодо;утворені від інших частин мови: близько, внаслідок, після, поруч, перед, протягом, під час, з допомогою, у зв'язку, завдяки, незважаючи на тощо.<span>Прийменники поєднуються з іменниками (або займенниками), причому деякі з них поєднуються тільки з одним відмінком) (без, до, крізь, про,), деякі — з двома (над, перед, під, ), а то й з трьома (в, з, за ').</span>Правопис прийменників в російській та українській мовах є вельми подібним і, як правило, великих ускладнень під час перекладу не викликає. Зверніть увагу:можливе сплутування прийменників з префіксами, наприклад: без дороги — бездоріжжя, попід вікнами — попідвіконню, з боку друзів — збоку, з початку місяця — спочатку;складні прийменники, утворені з допомогою прийменника з (із), пишуться через дефіс, наприклад: з-за, з-над, з-поза, з-під, з-попід, з-серед;
У майбутньому я бачу себе учителем.Адже передавати іншим знання це гарна робота.Мені ще з дитинства подобалася професія учителя.Коли я виросту я буду навчатися на вчителя.Я буду гарно вчитися щоб моя мрія здійснилась.
Ми живемо серед людей. Одні нам подобаються, інші – ні, комусь ми подобаємося, а комусь - ні. Від чого це залежить ? На мою думку, перед усім це залежить від рис характеру людини, серед яких чесність посідає перше місце.Я гадаю, що за всіх часів честь і чесність необхідні і людині, і суспільству. Адже всім хочеться спілкуватися відверто, чесно, хочеться, щоб тебе поважали, щоб не принижували гідність людини.Чесність - це самовіддане ставлення до когось. Кожна людина прагне щоб до неї ставилися з повагою, пошаною, щоб із нею були щирі. А для цього кожна людина повинна мати таку морально-етичну якість, як честь.Честь - це сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській та особистій поведінці. Це гідність людини, що викликає і підтримує загальну повагу, почуття гордості. Я вважаю, що цю рису характеру повинні виховувати з дитинства як батьки, вчителі, так і сама людина. Бо як би правильно не виховували людину, якщо вона сама не буде прагнути чинити справедливо і чесно, ніхто їй у цьому не зможе допомогти.Сьогодні дуже важливо, щоб честь і чесність були провідними принципами суспільного життя. Ми живемо в складний час, коли не всі чинять чесно, багать в житті ще є шахрайства, непорядності, часто за хабар можна вирішити справу на свою користь.Неправду кажуть люди, політики, мало хто відзначається високими моральними якостями, громадською й особистою гідністю, добросовісно ставиться до своїх обов’язків. А так хотілося б щоб чесність стала нормою нашого суспільства.<span>Наша країна розбудовує незалежну правову державу. Не все добре у цей період нашого життя, є помилки, є і злочини. Але мені дуже хочеться вірити, і я вірю, що з часом ми подолаємо ці негативні явища, що честь і чесність будуть на першому місці для кожної людини. І тоді ми будемо думати про добрі справи всі разом. А чесні наші діяння приноситимуть радість людям.
выбери что-то тут</span>
