«Похмура пора, очей зачарування …». Так, з цих слів видно, що Пушкін любив осінь. Питається, за що? Адже самі слова «сумна пора» вже навівають смуток. Ах так, ще є друга частина цього рядку: «очей зачарування». А ось у цьому вже щось є. Насправді, осінь робить природу такою красивою і барвистою, що просто диву даєшся!
Я дуже люблю ці осінні пейзажі. Природа в нашій місцевості настільки різноманітна, що просто дивно. А восени її врода навіть не піддається опису. Рослинність покривається самими різноманітними квітами з палітри фарб. І зелений ще в силі, а також з’являються кольори від ніжно-золотистого до яскраво-червоного. Через це всі сопки постають у вельми цікавому і вражаючому вигляді.
Це влітку вони просто зелені. А восени просто дух захоплює від їх дивного забарвлення. І не висловиш!
Я люблю восени ходити в ліс. Звичайно, коли погода не дощова, а тихо і сонячно. У ці осінні деньки ще по-літньому тепло. І немає таких проблем, як лісові комарі або мошка. У літній період це може бути чимось жахливим. Лізуть і в рот, і в очі, не кажучи вже про те, як кусають і жалять! А ці прекрасні деньки восени не лякають такими пристрастями. Крім того, можна побачити багато цікавого. Листя вже в більшості опало, і в лісі чудовий огляд. Ось бурундук старанно набиває горіхами свої тайнички. А ось ящірка гріється в останніх теплих променях сонця. Влітку через буйну рослинність таке навряд чи побачиш!
А ще, скільки дарів лісу восени доступно! Грибів зазвичай видимо-невидимо. Я люблю їх збирати, особливо білі. Вони ростуть у сосновому борі. Та й не гриби мені цікаві, а сам процес. Ідеш по землі, а ноги прямо потопають в килимі з хвої. І раптом бачиш на цій хвої невеликий горбок. Розгрібаєш його, а там видніється капелюшок гриба. Не пробився ще з-під цього настилу, а я його вже знайшов! Дуже захоплююче заняття! А ще, що представляє для мене осінь, так це новий навчальний рік. Звичайно, більшість хлопців скаже, що після літніх канікул вчитися не дуже-то хочеться. Швидше за все, це так і для мене. Але ось зустрітися знову зі своїми однокласниками – це справжня радість. Поспілкуватися, поділитися враженнями після літніх канікул. Це насправді цікаво. Розповісти, де побував цього літа. Дізнатися, куди навідувалися інші. Та й просто поспілкуватися і подуріти після уроків. Це насправді нам усім дуже потрібно.
Звичайно, у всякій порі року є свої переваги. І осінь не може залишитися без уваги. Безсумнівно, цей час року буде для мене завжди по-своєму прекрасний.
Яка чудова осінь! Я люблю її за те, що вона різнокольорова, барвиста. Коли кінець осені приходить зима. В-осени можна падати прямо у купу листя, тільки є 1 мінус - потім листя потрібно збирати. Ось чому я люблю осінь!
1.(Ми) сьогодні збиралися піти в цирк. 2.(Ви) зробите мені маленьку послугу? 3.Синку, (ти) виконав домашнє завдання? 4.(Вона) посіла друге місце на шкільній олімпіаді з математики. 5.(Я) дуже люблю свою Батьківщину! 6.(Він) тримав (себе) в руках. 7.(Вони) були найкращими подругами з дитинства. 8.(Мій) молодший братик зростає дуже активною дитиною. 9.(Весь) світ здавався таким привітним! 10.Це (ваш) новий однокласник. (В ДУЖКАХ ВИДІЛЕНІ ЗАЙМЕННИКИ.)
Ответ:Дощ наздогнав нас. Перші краплі його навшпиньках йдуть по запорошеній дорозі, ніби вислана тільки розвідка. Здається, що це тільки проба дощу. Але ось вже шумно, суцільною стіною кинулися головні сили.
Дощ бушує над полем. По дорозі біжать пінисті струмки, неначе наслідують бурхливі річки. Вітрове скло заливають суцільні пінисті потоки, а дах фургона гуде, як великий барабан. Але літній дощик не те, що восени. Він йде відразу, так само як і почався.
Умиті поля дихають глибше. На вусатих колосах ячменю, як алмазні підвіски, виблискують крапельки вологи. Попереду, над дорогою, встає кругла семиколірна веселка, немов святкові ворота.
Зимові канікули - чарівний час. В останні дні грудня ми з родиною активно готуємося до свят. Я роблю для рідних подарунки та листівки, прикрашаю ялинку. Мама прибирає, а тато ходить за подарунками всій родині. Новий рік ми завжди зустрічаємо втрьох, бо вважаємо це свято родинним.
Після зустрічі Нового року я відправляюся до бабусі та дідуся в Карпати. Там ми весело проводимо час та зустрічаємо Різдво. Різдво в Карпатах нагадує казку. Після повернення додому я відпочиваю та зустрічаюсь із друзями. Я дуже люблю зимові канікули!
