<span>H2+CL2=2HCL </span>
<span>1моль H2и СL2по реакции,а по условию задачи рассчитываем,исходя из </span>
<span>n=V/Vm </span>
<span>n(СL2)=8:22,4=0,36моль </span>
<span>n(H2)=10:22,4=0,45моль </span>
<span>количество ввещества CL2 меньше,чем H2,значит расчет ведем по недостатку, </span>
<span>т.е. хлору </span>
<span>составляем пропорцию по уравнению реакции </span>
<span>0,36/1=x/2 </span>
<span>x=0,72моль НСL образовалось </span>
<span>V=n*Vm=0.72*22,4=16 л</span>
<span> короче тому же самому, <span>18 литров. 16 литров хлороводорода и 2 литра водорода.</span></span>
1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і
електроноакцепторних замісників на кислотність.
2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот.
3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції
нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації.
4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та
малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції.
5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій.
1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів..
2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот.
3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення.
4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про
перекисне окиснення ліпідів.
5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни,
фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди.
6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти.
Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова.
Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом.
Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:
C6h6 + 3h2 ----> c6h12
c6h6 + cl2 ---свет--> c6h5cl + hcl
c6h6 + h2so4 --t°--> c6h5-so3h + h2o
