Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження - духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття - завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство — хліб. <span>Коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші коштовності. Матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники. </span> <span>Звернімося до історії: Радянський Союз у 1933 році продавав хліб за золото, коли Україна гинула від голодомору. Недаремно старі люди такі заощадливі, бо вони пережили це страхіття. Моя бабуся, даруючи мамі свою каблучку, застерігала: «Бережи, може колись за неї виміняєш шматок хліба». У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимінювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні картки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були на вбивство заради шматка хліба. </span> <span>Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну норму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сіро-коричиевий шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб. </span> <span>Пригадую фільм, побачений у дитинстві. Ішлося про дореволюційне село: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у долоню і їсть. Але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі. Тоді він був дешевим. Ним годували худобу, він лежав на смітниках. Це жахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли не шанують у селі. Мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! Народна мудрість навчає нас: «Хліб — усьому голова», «Є хліб — буде й пісня». 1 дійсно, без хліба не буває смачною иайвишуканіша страва, а пісню заводить лише сита людина. </span> <span>Хліб — це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів. Хліб — це святиня. Не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гостей, хлібом-сіллю благословляють матері своїх дітей. І це не тому, що хліб і сіль — основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символ праці і надії на майбутнє. Хліб — це міра совісті і людяності. </span>
На мою думку дисципліна в школі дуже потрібна.Томущо ось наприклад 6 класники прийшли на урок у фізичний клас потім в цей жи клас прийшли 11 класники.Як ві думаєте що сталося?Звісно ж що вони вигнали малечу з класу.А бо ще ось один дуже вагомий приклад.На уроці географії була контрольна до речі вона була уснаюІ один учень Віталій дуже хотів відповісти на запитання але учитель викликав другу ученицю.І цей Віталій на весь клас полаяв ту дівчину і цим же зірвав контрольну! ому будьте дисциплінованими в школі!
Для кожної людини найдорожча людина є - мама.Вона для кожного є любима, ніжна ,найдорожча і одним словом найрідніша людина в світі. Моя мама дуже вродлива і працьовита,як потрібно допоможе з домашнім завданням або в роботі по хаті.Моя мама має нелегку роботу,тому після роботи потрібно їй допомагати. У моєї мами є добре лице і серце наповнене ніжностю та любов*ю.У неї середня фігура.