Менно характером полиса объясняется неповторимое своеобразие греко-римской цивилизации, и сам полис выступает как основной элемент, формирующий всю структуру этой цивилизации
Осенью 1857 г. кавказские войска начали продвигаться по территории Черкесии с трех направлений. На востоке наступление Урупской бригады велось вдоль предгорной полосы между Кубанью и Лабой. В ходе продвижения было основано несколько станиц, заселявшихся казаками. Центральная группа войск под командованием генерала В.М. Козловского двинулась в сторону Майкопа, вглубь ареала проживания абадзехов, у истоков реки Белой. Отряды встретили ожесточенное сопротивление абадзехов. На западе, от Кубани до Новороссийской бухты наступление вел Адагумский отряд. За три года он совершил две зимние экспедиции, отрезав натухайцев от шапсугов. Убедившись в бесполезности дальнейшего сопротивления России, на исходе 1858 г. старшины 30-ти натухайских аулов обратились к военному начальству с изъявлением покорности[5]. В январе 1860 г. натухайцы прекратили сопротивление.
1 он был 53 после штата США
2 Вашингонская конференция была созвана по инициативе США которые рассчитывали добиться благопритного для себя пешения
Империя Наполеона<span> возникла в результате успешного ведения Францией. </span><span>... </span><span>18 мая 1804 г. (28 флореаля XII г.) был издан сенатус-консульт, </span><span>провозгласивший </span>Наполеона <span>Бонапарта </span>императором<span>.</span>
Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.
Починаючи з сер. XIX ст., у Західній Україні крізь залишки феодалізму пробивалися паростки соціального прогресу. Помітне пожвавлення в економіці почалося наприкін. 60-х — на поч. 70-х років. Та лише в 70—80-ті роки відбулося становлення фабрично-заводської промисловості, хоча й тоді з 869 підприємств Східної Галичини більшість були дрібними, на яких було зайнято по 5—10 робітників. Дрібні підприємства переважали також на Буковині та в Закарпатті. Провідними були борошномельна, лісопильна, нафтова галузі, де до сер. 90-х років завершився промисловий переворот.
Названі вище галузі виробництва у Галичині стимулювали залізничне будівництво. У 60-ті — на поч. 70-х років західноукраїнські землі отримали залізничне сполучення із Заходом, яке здійснювалося не тільки з економічних, а й з воєнно-стратегічних міркувань. Згодом воно з'єднало Львів з українськими землями, що входили до складу Росії. До поч. 1901 р. довжина залізниць досягла 3859 км, що сприяло розвиткові торгівлі й промисловості.
Наприкін. XIX ст. почали розвиватися металообробна та машинобудівна галузі промисловості, хоч і на низькому технічному рівні.
Проте Західна Україна залишалася землеробською. У сільському господарстві почали застосовувати нову техніку, вирощувати нові культури, використовувати вільнонайману працю, розвивати торгове тваринництво та зернове господарство. Земля, як і раніше, була зосереджена в руках поміщиків і селян, які розбагатіли. У Східній Галичині налічувалося 80 % дрібних селянських господарств, на Буковині — 87 %. Схожа картина спостерігалася і в Закарпатті.
Селяни сплачували непосильні викупні платежі, витрачали великі кошти на тривалі судові процеси заліси й пасовиська, пропінацію. Економічний тягар значно посилювали також прямі та непрямі податки, різноманітні повинності. Погіршували непросту ситуацію й корчми, що стали неодмінним атрибутом західноукраїнських сіл.
Становище селянства Західної України значно погіршилося внаслідок економічної кризи 70—80-х років XIX ст. Зокрема, Галичина за смертністю населення посідала перше місце в Європі. Тому не дивно, що впродовж усього пореформеного періоду не припинялася боротьба селян за свої права. У Східній Галичині й Північній Буковині відбувся 871 селянський виступ. Селяни використовували такі форми боротьби: відмову працювати у поміщицьких маєтках, страйки, збори, захоплення поміщицьких земель, втечі, підпали.
Важким було становище робітників. Тривалість робочого дня, розмір заробітної плати, умови праці та життя залежали від підприємців. Хоч у 1885 р. австро-угорський уряд видав закон про обмеження робочого дня 11 год. насправді він тривав Значно довше. Зарплата західноукраїнських робітників була найнижчою в імперії. До того ж жіночу та дитячу працю, яку Досить широко використовували у промисловості краю, оплачували наполовину менше за чоловічу.