Дієприкметник відноситься до особливої форми дієслова та виражає ознаку предмета за дією або станом.
Наприклад: зроблений (такий, що його зробили).
Дієприкметник, моє властивість поєднувати ознаки таких частин мови, як дієслово і прикметник, отже поєднує в собі і граматичні особливості цих частин мови та відповідає на питання: «який?», «яка?», «яке?», «які?».
Слід зазначити, що як і у прикметника, дієприкметник в початковій формі має називний відмінок і стоїть в однині чоловічого роду. І якщо порівнювати прикметники з дієприкметниками, то першим властиво називати постійні ознаки предмета, а от дієприкметникам властиво виражати ознаки, які залежать від розвитку в часі.
Отже, дієприкметник спроможний не тільки вказувати на ознаку, а й виражати дію або стан, пов'язаний з цією ознакою. Тому можна з впевненістю сказати, що дієприкметник являється не окремою частиною мови, а особливою формою дієслова.
Як правило, найчастіше у реченнях дієприкметник може бути присудком або означенням.
Наприклад: Блищала обледеніла ковзанка. На дворі кружляло опавши листя.
Отже дієприкметник пов'язаний з прикметником такими ознаками:
• По-перше, відповідає на такі ж саме питання: який? яка? яке? які? • По-друге, змінюється за родами, числами, відмінками; • По-третє, стоїть у тому ж роді, числі і відмінку, що й іменник, із яким пов’язаний; • Та має такі самі відмінкові закінчення. Дієприкметник пов'язаний з дієсловом за такими ознаками, як:
• По-перше, це теперішній чи минулий час. Наприклад: схвильований, незабутній; • По-друге - це доконаний чи недоконаний вид. Наприклад: мальований, намальований; • По-третє – це залежність від нього іменника, займенника або прислівника. Наприклад: знесилений працею, зачарований тобою, прочитаний голосно.
Також, слід запам’ятати, що дієприкметники можуть бути лише в теперішньому або минулому часі, а от майбутнього часу вони не мають. Наприклад: засинаючий (тепер. ч.), заснулий (мин. ч.).
Керівники двох підприємств домовилися про взаємовигідні умови, оскільки від цього залежала їхня подальша співпраця (складнопідрядне речення з підрядною причини).
Вечері я гуляла з друзями в парку і побачила на лаві забуту книгу. Мені стало цікаво і я розгорнула її. Книжка була у стилі фентезі і це мені сподобалось, якийсь у цьому був таємний зміст. Я забрали книжку додому і з захопленням прочитала за декілька днів, книжка виявилась дуже цікавою. Потім, я щовечора приходила до парку і сідала на ту саму лаву, в очікуванні зустріти господаря книжки. Одного вечора мені пощастило. До лави підійшла дівчина трохи старша за мене і побачивши в моїх руках книжку, посміхнулась і розповіла про те, як вона вже не сподівалась відшукати її. Ми багато розмовляли і знайшли багато спільного в нашому світогляді і інтересах. Ось така в мене була історія і я завдячую їй маленькій книжці, що я вирішила повернути.
