Античні автори приділили скіфам багато уваги. Це пояснювалося сусідством обох народів, а також роллю, яку відігравали скіфи у подіях тодішньої історії. Та серед усіх авторів перше місце, безумовно, посідає Геродот (484— 425). Виклад обширного фактажу щасливо поєднується у нього з даром письменника. Арістотель (384—322) вважав його визначним істориком, а римський мислитель Цицерон (І ст. до н. е.) влучно охрестив Геродота "батьком історії".
Народився майбутній історик у малоазійському м. Галікарнасс, але через політичні обставини змушений був залишити рідне місто й оселитися на о. Самос. Майже десять років свого життя він присвятив мандрам. Відвідав Передню Азію, Єгипет, острівну і материкову Грецію, Македонію, Фракію, а також, імовірно, Північно-Західне Причорномор'я — Ольвію. Останні роки життя провів у м. Фурії (Південна Італія). Помер, мабуть, в Афінах.
Наслідком цих мандрівок стала капітальна праця — "Історія". Перше знайомство публіки з нею відбулося 445 р. до н. е. в Афінах. Геродот часто бував там і входив до кола визначних діячів науки і культури, які групувалися навколо Перікла. Пізніше олександрійські вчені поділили твір Геродота на дев'ять книг і кожну з них назвали ім'ям однієї з муз.
Головна тема Геродота — греко-перські війни. Цим пояснюється посилена увага історика до Переднього Сходу та Єгипту, де на той час панувала Персія, а також до народів Північного Причорномор'я, куди перський цар Дарій І Гістасп рушив приблизно у 514 р. до н. е., щоб начебто покарати скіфів за скоєне ними у Передній Азії. І тут Геродот уже не міг оминути увагою скіфів, які змусили лютих ворогів Греції- персів — ганебно втекти, через що й зажили слави непереможних.
Скіфський логос уміщено, головним чином, у четвертій книзі Геродота. Природні умови Північного Причорномор'я, обшири й етногеографія Скіфії та сусідніх земель, походження скіфів, їхнє перебування у Передній Азії, війна з Дарієм, релігія, побут, звичаї скіфських і нескіфських народів, імена скіфських царів — усе це ми знаємо, завдяки Геродоту. Від нього ми дізналися також про самоназву цього народу — сколоти, скіфами ж їх називали елліни. Достовірність багатьох свідчень Геродота підтверджена іншими писемними, а також археологічними джерелами.
На жаль, твори попередників Геродота відомі фрагментарно — за згадками пізніших авторів. Уперше етнонім скіфи засвідчено найдавнішим грецьким поетом Гесіодом (друга половина VIII ст. до н. е.). Окрім відомої поеми "Труди і дні", йому, мабуть, належить запис епічної поеми "Теогонія", уривки з якої доніс Страбон (VII, ч 9). У ній фігурують гіппемолги (доярі кобил), які живуть в оселях на візках і яких названо скіфами.
Первая половина XVIII века в России – время невиданных изменений практически во всех сферах жизни страны. Непревзойденный реформатор земли русской, Петр Первый повернул страну “на запад”. При нем Россия впервые ощутила себя периферией Европы и поставила своей целью стать равноправной европейской державой. На европейский “вызов” Петр стремился дать европейский “ответ”, проведя реформы во всех областях государственной жизни, имевшие безусловно революционный характер. За первую четверть века из Московского государства, чьи контакты с Европой были довольно-таки ограниченными, страна превратилась в Российскую империю – одну из величайших держав мира.
Причини: боротьба за гетьманство,привабливість укр земель для загарбників та розкол політичноі еліти Наслідки: занепад державності та культури та втрата територіальної цілісності
В декабре 1055 г. Сельджуки заняли Багдад и положили конец буидскому господству в Ираке Сельджуки Турки-сельджуки Аббасидский халифат Власть Сельджукидов
Так, я тебе разрисую общую картину своими словами. Руссы, это те, кто жил до призвания варягов на Русь, они не могли сами норм править, и призвали править варягов. То есть Рюрика. Он поехал править в Киеве. Призвание варягов на Русь 862 год. Аскольд и Дир, это тоже варяги. Ну типа соплеменники Рюрика. Они были недовольны им и хотели поехать в Византию, что-бы быть там воинами. Варяги же и есть норманы. Их корни это викинги. Следовательно они отличные воины. По этому такие воины ценились. Но по пути в Византию, они наткнулись на городок, где в то время были беспорядки. И они там остались править. После Рюрика в Новгороде править должен был его сын - Игорь, но он был мал. По этому, вместо него правил Олег - Дядя Игоря. То есть Олег был регентом. Олег был очень хитрым, он поехал в Киев с малолетним Игорем. Олег со своей дружиной представились торговцами, к ним подошли Аскольд и Дир, и Олег убил их. И сказал, типа вот Игорь, показав на малолетнего мальчика, и сказал, что это ваш правитель. Тем самым 882 год, это год объединения Киева и Новгорода Олегом. То есть год образования древнерусского гос-ва. Источник кинофильмы по книге Карамзина "история гос-ва Российского". И из школной программы. ОБЯЗАТЕЛЬНО ПРОЧТИ ВСЕ И НЕ ЛЕНИСЬ.