Античні автори приділили скіфам багато уваги. Це пояснювалося сусідством обох народів, а також роллю, яку відігравали скіфи у подіях тодішньої історії. Та серед усіх авторів перше місце, безумовно, посідає Геродот (484— 425). Виклад обширного фактажу щасливо поєднується у нього з даром письменника. Арістотель (384—322) вважав його визначним істориком, а римський мислитель Цицерон (І ст. до н. е.) влучно охрестив Геродота "батьком історії".
Народився майбутній історик у малоазійському м. Галікарнасс, але через політичні обставини змушений був залишити рідне місто й оселитися на о. Самос. Майже десять років свого життя він присвятив мандрам. Відвідав Передню Азію, Єгипет, острівну і материкову Грецію, Македонію, Фракію, а також, імовірно, Північно-Західне Причорномор'я — Ольвію. Останні роки життя провів у м. Фурії (Південна Італія). Помер, мабуть, в Афінах.
Наслідком цих мандрівок стала капітальна праця — "Історія". Перше знайомство публіки з нею відбулося 445 р. до н. е. в Афінах. Геродот часто бував там і входив до кола визначних діячів науки і культури, які групувалися навколо Перікла. Пізніше олександрійські вчені поділили твір Геродота на дев'ять книг і кожну з них назвали ім'ям однієї з муз.
Головна тема Геродота — греко-перські війни. Цим пояснюється посилена увага історика до Переднього Сходу та Єгипту, де на той час панувала Персія, а також до народів Північного Причорномор'я, куди перський цар Дарій І Гістасп рушив приблизно у 514 р. до н. е., щоб начебто покарати скіфів за скоєне ними у Передній Азії. І тут Геродот уже не міг оминути увагою скіфів, які змусили лютих ворогів Греції- персів — ганебно втекти, через що й зажили слави непереможних.
Скіфський логос уміщено, головним чином, у четвертій книзі Геродота. Природні умови Північного Причорномор'я, обшири й етногеографія Скіфії та сусідніх земель, походження скіфів, їхнє перебування у Передній Азії, війна з Дарієм, релігія, побут, звичаї скіфських і нескіфських народів, імена скіфських царів — усе це ми знаємо, завдяки Геродоту. Від нього ми дізналися також про самоназву цього народу — сколоти, скіфами ж їх називали елліни. Достовірність багатьох свідчень Геродота підтверджена іншими писемними, а також археологічними джерелами.
На жаль, твори попередників Геродота відомі фрагментарно — за згадками пізніших авторів. Уперше етнонім скіфи засвідчено найдавнішим грецьким поетом Гесіодом (друга половина VIII ст. до н. е.). Окрім відомої поеми "Труди і дні", йому, мабуть, належить запис епічної поеми "Теогонія", уривки з якої доніс Страбон (VII, ч 9). У ній фігурують гіппемолги (доярі кобил), які живуть в оселях на візках і яких названо скіфами.
Я
считаю, что это положение было отменено по требованию Антанты справедливо
потому, что одно дело, когда Австрия присоединилась к Германии и это одно
целое, в этом случае все голоса получают право участия в рейхстаге. Другое дело,
когда Австрия еще не присоединилась к Германии, но имеет совещательный голос –
это п<span>раво участвовать в работе с </span><span>консультативными функциями, т. е. участвовать в обсуждении
вопроса, хоть и без права голоса. С какой стати?</span>
Тимур Тамерлан - известный завоеватель восточных земель, <span>основатель империи </span>Тимуридов. Полное имя Тимура было <span>Тимур ибн Тарагай Барлас.</span>
История появления "ахиллесова пята" Когда мать ахиллеса узнала что он в будующем будет убит, то она пошла к реке бессмертия и окунула его туда. Однако пятка за которую она его держала не попала в воду и не получила это свойство. Ахеллес стал непобедимым, но однажды он наступил на что-то пяткой и умер. Это вырожение используется когда человека затрагивают за больное.
У Рюрика была довольно большая роль в объединении Древней Руси
Объяснение:
Подтверждения: 1)Нужно было объединить славян 2)Правитель требовался 3)Установка порядка (Банальный свод правил) 4)Защита государства от врагов 5)Начало и продолжение рода Княжеского (Задача любого древнего правителя)
Опровержения: 1)Князь- самозванец, его просто позвали княжить, тот пришел. 2)В принципе древние славяне вроде и не особо жаловались, авторитаризм был развит, у каждого племени славян был князь (Вроде).
3)Порядок был, но не прям что бы сильно. Имелось ввиду что бы объединить, и что-бы никто не жаловался и не бастовал.4)Тут в основном не все подвергались набегам. Всем покровитель не требовался 5)Были князья у некоторых племен, и так и так кто-нибудь и без Рюрика бы объединил бы Русь.
(Ответы не точные, надеяться на них особо не стоит)