Есть несколько причин:1)недольство народа большой войной,2)деяльнось комунистов которые подстрекали народ к свержению власти царя
<span>Война возникла в условиях подъёма нац.-освободит. движения на Балканах и
обострения междунар. отношений на Ближнем Востоке. В 1875-1876гг в Боснии и
Герцеговине и в Болгарии произошли восстания против турецкого ига. Стремясь
восстановить своё политическое влияние на Балканах, подорванное в рез-те
Крымской войны, поднять свой престиж на междунар. арене, Россия решила
выступить против Турции под лозунгом "защиты братьев-славян". После
того как Турция отвергла проект автономного устройства Боснии, Герцеговины и Болгарии,
выработанный представителями держав по инициативе России, Россия в апреле
1877г. объявила Турции войну.</span>
3.Крымская Война-1853-1856
4.Присоединение Крыма к России -2014
1.Семилетняя война-1756-1763
2.Швейцарский поход А.В Суворова-1799

Фараон (від давньоєгипетського «пер-о» – «великий дім») – назва правителя Давньоєгипетської держави. Починаючи з XV ст. до н. е. (період правління Тутмоса III) термін «фараон» постійно використовувався в єгипетських джерелах стосовно особи правителя держави; пізніше він перейшов у грецьку та європейську мови, а звідти – до сучасних європейських мов.
• Фараон, як вважалося, отримував свою владу від бога сонця Ра, був земним утіленням бога Гора і нащадком бога Озіріса.
• Одноосібний правитель держави, що був одночасно верховним правителем і головним жерцем.
• Символами влади фараона були:
- подвійна червоно-біла корона, яка символізувала владу над Нижнім (червоний колір) і Верхнім (білий колір) Єгиптом, прикрашена зображенням священної змії кобри;
Фараон Рамзес ІІ на колісниці. - скіпетр, який фараон нібито отримав від бога сонця Ра, що підкреслював божественне походження його влади;
- кнут, що означав право фараона покарати будь-кого зі своїх підданих.
• Усі розпорядження в державі надходили від імені фараона й виконувалися так само неухильно, як воля богів. Військом міг командувати лише фараон.
• Для управління державою фараон призначав у її області (номи) номархів, а також надавав знаті посади суддів та різних начальників («начальник доручень», «начальник Будинку Зброї», «керівник пустелі» тощо).
• Фараон вважався богообразним володарем, якого єгиптяни сприймали як гаранта порядку у світі та переможця темряви. Він уособлював життєву силу країни, здійснював ритуали, завдяки яким, на думку єгиптян, змінювалися пори року й розпочиналися розливи Нілу.
• Усе життя фараона було суворо регламентоване й повністю підпорядковане спеціальним ритуалам. Змінити щось у них за своїм бажанням фараон не міг.
• Ім’я кожного фараона мало певне значення: наприклад, Рамзес – це «народжений Ра», Аменхотеп – «Амон задоволений» тощо. Проте промовляти вголос ім’я фараона заборонялося: про нього казали «він», «його величність».
• Єгипетський фараон був не тільки правителем держави, а й відігравав роль головного стрижня всього єгипетського суспільства, яке було зобов’язане йому не лише своїм розвитком, але й фактом свого існування.
• Після смерті фараона його владу успадковував син або інший родич.
В Новгороде он правил :)
..........................................
