Джерельце
Якось у лісі Іванка, Юрка і Катрусю застала злива. Діти сховалися під великим деревом. Раптом вітер ущух. Виглянуло сонечко. Стало дуже тихо. Тільки десь зовсім близько щось видзвонює. Дітвора прислухалась. Та це ж дзюрчить лісове джерельце! Воно прокинулось після дощу. Хлопчики знайшли його у траві і прочистили. У ньому заіскрилась чиста вода і почала вибігати срібним струмочком. Тепер з джерельця люди п"ють воду.
Вдень
на днях
денний
дні
днями
південний
днів
День-нічь , початок-кінець, дивчина-хлопець, твердий-м'який, учора- сьогодні, горячий-холодний, далеко-близько, сваритися-миритися, говорити- мовчати
Зима — це дивовижний час року. З настанням зими приходять холоди, все на вулиці вкривається білим, чистим, пухнастим снігом, наче всю землю огортає біла ковдра.
Коли я дивлюся в своє вікно, бачу снігові замети та дітей, що катаються на гірці. Деякі з них грають в сніжки й ліплять снігову бабу. Але все частіше з настанням зими я став бачити незадоволених людей, які ховаються під капюшон чи закутують шарф найсильніше, щоб, напевно, не замерзнути на холоді.
Я дуже люблю зиму, не дивлячись на холоди. Взимку можна кататися на санчатах, на ковзанах, грати в сніжки, ліпити сніговиків чи снігових баб. Звичайно, не можна забувати й про Новий рік, адже це чарівне свято, яке буває лише раз на рік.
Цвіте земля, задивлена в сободу.
Коли чуєш цей висів напевно розумієш:яке щастя жити на Батьківщині.Я гадаю ,що кожен є патріотом своєї землі.
У рідний край,грозою вмитий ведуть усі шляхи на світі.