утверждения:
1)-верно,потому что "Вот Герда въехала в тёмный лес, но карета блестела, как солнце, и сразу бросилась в глаза разбойникам."
2)-неверно, потому что маленькая разбойница укусила маму за ухо, а не за палец
3)-верно
4)-неверно
5)-верно
6)-неверно
Он лежал на печи к нему пришёл поп сварил чудо отвар он выпил и встал на ноги
Пітьма і зло породили велетенського змія, щоб, урешті-решт. запанувати над світом. То було небачене страховисько, могутнє та спритне. Понад усе змій, якого звали Апопом, не любив сонце. Чи може пітьма любити сонце? А змій був дитям пітьми...
Усі друзі сонця-Ра ставали ворогами Апопа. Змій так люто ненавидів бога Ра, що навіть при згадці про нього починав дрижати.
<span>Глибоко під землею — житло жорстокого змія. Однак і туди проникають сонячні промені, бо щовечора, завершивши свій похід над землею, Ра спускається до підземного світу. Нікуди від нього не сховатися! </span>
<span>Скрізь це ненависне сонце! Я мушу позбутися Ра! — не тямлячи себе від люті, вигукнув Апоп. — Тільки тоді, коли на землі не стане цього бога, пітьма і зло запанують над світом!Відомо, що Ра кожного вечора мандрує водами підземного Нілу. А якщо випити воду підземної ріки? Тоді зухвалий Ра не зможе ніколи потрапити до царства пітьми... А там побачимо, що робити далі.<span>Апоп надимає черево й припадає до підземних вод. Він п'є довго, води в Нілі стає все менше та менше. От і все... Річище порожнє, за кілька хвилин воно зовсім висохне. Ра ніколи більше не потрапить під землю!</span>«Підступний змій думає, що коли він вип'є підземний Ніл. я не спускатимуся більше під землю... — розмірковував Ра. — Настав час покінчити з породженням пітьми і зла. Апоп повинен щезнути!»І непереможний Ра вирушає на вирішальну битву зі змієм! Він — сонце, а сонцю підвладний увесь світ.Битва була довгою й жорстокою. Змій такий дужий і великий, що Ра ніяк не міг його скорити. Та богові замало вбити Апопа. Спочатку треба примусити його повернути підземні води.Слава переможцеві! Слава великому Ра! Він здолав Апопа. притиснув його так, що той повернув підземний Ніл — випустив його зі свого бездонного черева! Тепер не варто вбивати змія, він переможений — нехай живе! Ра святкує перемогу! Ра — великодушний! Осяяний звитягою. бог сонця продовжує свою щоденну подорож...Даремно Ра пожалів Апопа. Зло ніколи не скориться світлу. Змій знову випив підземний Ніл, коли Ра тільки-но піднявся над землею. Наступної ночі все повториться знову. Змій Апоп. що не змирився з поразкою, знову нападе на Ра, а сонячний бог ще раз доведе свою непереможність.<span>Щоночі в підземному світі відбувається битва між силами світла й пітьми. Ця битва щоразу незмінно закінчується перемогою світла.</span></span>
На уроке литературы мы прочитали рассказ Льва Николаевича Толстого «Кавказский пленник». В этом произведении мне хорошо запомнились герои Жилин и его товарищ – Костылин. У них есть общая беда, то, что они попали в плен и вместе пытались выбраться. Эти герои разные. Жилин – сильный, мускулистый, храбрый «хоть и не велик ростом, а удал был». А Костылин «мужчина грузный, толстый». Когда на товарищей напали татары, Жилин пустился на врага, а Костылин убежал к крепости и оставил своего товарища в беде. В плену их заставили платить деньги. Костылин сразу струсил и отправил письмо, а потом снова отправил еще одно письмо. А Жилин нес огласился на полную сумму и написал письмо на другой адрес, потому что его мама болела и он не хотел ее тревожить. Во время побега Жилин шел босиком, но не говорил что ему больно или тяжело. А Костылин в лесу упал при виде оленя, и всю дорогу ахал и охал. Когда их поймали, костылин снова заболел, он только стонал и спал и даже отказался сбегать. жилин хотел на свободу и не перед чем не останавливался. Два героя этого рассказа- разные. костылин – тостый, большой,но он всего боится и всегда трусит. жилин – храбрый, смелый и сильный. Он не побоялся сбежать еще раз и поэтому он спасся, а его товарищ нет.
Человек должен отвечать за свои слова и поступки.Ведь, если он будет хвастаться и не сопровождать СВОИ СЛОВА делами ,то ему никто не будет верить,тем самым он докажет выражение"бросать слова на ветер"
У меня есть некоторые знакомые, которые выполнят свое обещание несмотря ни на что, и этих людей я уважаю,а есть те которые говорят и не делают ОБЕЩАННОЕ , к ним я отношусь нейтрально.Своими поступками и словами можно показать человеку насколько он дорог.Слово-это великое дело,и с ним нужно обращаться бережно,ведь "слово не воробей,вылетит-не поймаешь".Прежде, чем говорить, подумай, а стоит ли?Не заденут ли твои слова ДРУГОГО человека? Ведь только от самого тебя зависит, как ты будешь пользоваться своим языком.
<span>В мире много звуков, слов, фраз,но они ничего не значат, если они не потверждены делами</span>
