Таку людину називають вихованою. До речі, хай усі люди будуть вихованими! Ура!
Якби птахи і звірі могли розмовляти, вони б сказали: "Любі діти! Ми живемо на одній землі, а ви навіть не пам"ятаєте про це. Ви смітите де небудь, а до пластикових банок та до іншого непотребу можуть поранитись маленькі звірі та птахи!Звірі всі дбають про чистоту природи.Ви також про це подбайте!"...
Нехтувати забороною( "не" пишеться разом у цьому випадку тому, що слово "хтувати" без "не" не існує)
недочути відповіді (те саме, що і в першому)
недобачати без окулярів(те саме, що і в першому)
кричати і невгавати(те саме, що і в першому)
він не має зошита( у цьому випадку "не" пишется окремо бо є дієслово)
неволити робітників(те саме, що і впершому)
бабуся лежить, нездужає("не" впливає на зміст, бо поряд дієслово "здужає")
не додивитися до кінця( "не" окремо через дієслово "додивитися")
недоїдати щодня("не" пишется разом з дієсловом, бо впливає беспосередньо на зміст словосполучення)
За садом китайського імператора починався ліс, а в лісі жил соловей, який співав так
добре, що навіть бідний рибалка забував про свій невід, але потім знову брався за своє
справа і не думав про солов'я до наступної ночі. Мандрівники говорили
що соловей — краще, що є у імператора. Дізнавшись з книг про солов'я, имератор
побажав увечері слухати його і віддав наказ важливому першому міністрові. Міністр опитав увесь
палац — ніхто не знав про такого птаха. Після загрози відлупцювати палицею по п'ятах
придворні заворушилися активніше, і, нарешті, маленька посудомийка, що живе з хворою мамою
біля самого моря, змогла показати солов'я. По дорозі до нього придворні приймали
за солов'їну пісню то мукання корови, то квакання жаб; коли ж дівчинка вказала
на маленьку сіру пташку, придворних не вразило його бідне одіяння, зате пісня привела
у захват.
Коли соловей з великою помпою стиглий в палаці, у імператора на очах виступили сльози.
Кращої нагороди соловей і не бажав. Пташка стала дуже популярною і оселилася
у палаці, під наглядом слуг. Одного разу японський імператор прислав в подарунок колезі
золотого солов'я, усипаного коштовними каменями, який умів співати 1 пісню з репертуару
живого птаха. Соловей відлетів, і іграшка була обсипана почестями. Тільки бідні рибалки визнавали
що іграшка тільки схожа на живого солов'я.
Через рік золотий птах зламався — стерлися зубці на коліщатках — і вийшов указ
заводити його тільки раз в рік. Через 5 років імператор смертельно захворів. Він бачив
як Смерть сидить на його грудях, а страшні пики навкруги навперебій шепочуть:
«А пам'ятаєш?…» Іграшка мовчала на своїй шовковій подушці — нікому було завести
її. Раптом з'явився соловей, який своєю піснею змусив смерть повернутися на кладовищі.
У нагороді соловей попросив лише не розповідати іншим про те, що прилітатиме
до імператора, а також не розбивати іграшку, яка вірно служила.