Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
<span>У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.
</span>
За - префікс
кид - корінь
ати - суфікс
я думаю, что никто на этом свете не живет без любви, нежности, человеческого тепла...хотя сомневаюсь наше время тяжелое и слишком много насилия...но ни один человек не сможет прожить без любви!оттого ведь и появляются эти сумашедшие убийцы...они убивают оттого, что они не чевствовали любви им этого хотелось...ну я так думаю...ну вообщем жить без любви и нежности это как жить без света...
Жив був зайчик. та був такий хитрун.ось одного разу він захотів обдурити вовкаюдумав він думав і надумався....бо вовка він дуже боявся і думає ось я зараз тобі сірий покажу.і пішов зайчик у ліс і побачив копкан стоїть величезний ну думае заяць ось тут ти сірий і попав.заяць пішов знайшов вовка і каже йому сірийпіди там за деревом глянь ягня заблудилося вовк пішов та як сягне да прямо у капкан дуже сильно закричав і тут почули його охотніки і убили ось і сказки кінець
Це середній рід.Тому що тас закінчення я і о
