КОРОЛЬ ДАНИЛО І ЙОГО БЛАЗЕНЬ ОЛЕЛЬКО Літньої днини, як сонце розлило на все місто своє тепло, Олелько ніяк не міг всидіти в похмурих замкових стінах. Але король, вирішуючи важливі, державні справи, волів його завше мати при собі, щоби жартами обважнілу голову розраджував. Одного разу Олелько не витримав замкової задухи і сказав:– Найясніший королю, дозволь мені хоч сьогодні відлучитися, бо маю пильну справу.– А то ж яку? – здивувався Данило.– Та от, мушу книги свої просушити, щоби цвіллю не взялися. Король, зваживши на це, відпустив Олелька, а той, прихопивши ряднину, постелив її в садку та й задрімав любенько голічерева.Десь так надвечір вийшов король і собі в садок, а з ним і бояри гуртом. Аж бачать – лежить Олелько та аж носом посапує.– Гей, Олельку! – гукнув його король. – Чи ти вже просушив свої книги?– Ага, якраз сушу.– Де ж вони? – здивувалися всі.<span>– Та осьдечки! – ляснув себе по голові Олелько і склепив повіки.</span>Будь-який український школяр знає, що Київ — столиця нашої Батьківщини, України. Наша столиця — велике місто, в якому є безліч вулиць, скверів, будинків, площ, музеїв, театрів, шкіл, університетів, лікарень, магазинів. У Києві життя стрімке і непередбачуване, але, якщо хочеться тиші, можна прогулятися в парку, сквері, помилуватися знаменитими київськими каштанами, подивитися на пам'ятники Т. Г. Шевченку, Богдану Хмельницькому, або Золоті Ворота. <span>Київ —- один з найбільших на Україні центрів науки й освіти. У Києві величезна кількість шкіл, гімназій, ліцеїв, близько 70 Вузів...!!!
<span>У теплу пору року взагалі відчуваєш себе вільно, тому що є багато можливостей провести вільний час. </span><span>Літо - це єдиний час року, коли можна засмагати і купатися. </span><span>Влітку на деревах достигає багато смачних фруктів, і вони дешево коштують на ринку. </span><span>Влітку не потрібно тепло одягатися перед тим, як виходити на вулицю </span>Кожен літній день здається мені святом. Я дуже люблю літню пору, це час канікул і розваг.
<span><em>Міні-твір...добав ще щось своє ,писала на швидкоруч.</em> Українська мова
надзвичайно мелодійна . Дуже багато пісень можна почути в наші часи українські
пісні ,особливо їх багато на майданах України. Гетьмани ,козаки .великі вояки ,
йшли в походи спіючи ,прославляючи Україну ,піснями,здобувавши перемогу. Мені
здається, що від самого народження і до смерті людину по її життєвому шляху
супроводжує пісня. І це зовсім не дивно, адже українська мова є такою
милозвучною, що кожне речення звучить, наче пісня. Якби я могла складати вірші, то неодмінно написала б вірш-заклик до
народу, у якому спонукала б українців до більш глибокого вивчення української
мови, яка грає всіма барвами в наших піснях. Якби не було пісень, я вважаю, не
було б і тієї Україні, яку ми знаємо!</span>
<span>І ось одного весняного дня прийшла до лісу дівчинка. Вона побачила дивовижну квітку і довго не відходила від неї.Вона не знала назви,тому зайшла в інтернет і побачила,що це конвалія.ЇЇ занесено в Червону книгу.Дівчинка помилувалася красою квітки,сфотографувала на пам’ять і вирішила йти додому ,не зірвавши її..А конвалія своєю голівкою покивала на знак подяки,що та незнищила її.Дівчинці було радісно та легко на душі,що вона зберегла красу рідної природи.</span>