Майже кожний вихідний ми проводимо в лісі, там у нашої родини є свої заповідні стежки. Входячи до лісу, ми вітаємо знайомі дерева. Навіть дали імена деревам, що приглянулися нам. Віковий дуб-богатир має ім'я казкового царя Берендея, берізку назвали Снігуркою. А от ялинки-підлітки уздовж стежини до лісового озера Чорне одержали ім'я Подружки-Зеленушки. Одного разу ми допомагали працівникам місцевого лісництва збирати жолуді. їх потім відправили в інші лісництва для одержання саджанців дуба.
Узимку дуб Берендей спить, але, коли доторкнешся рукою до його стовбура, відчуєш, що кора тепла. У її складках знаходять притулок різні комахи, а наст під дубом засипаний коричневим різьбленим листям. Вітер сухе дубове листя піднімає і заносить у ялинник. Воно, начебто новорічні прикраси, причаїлося у хвої ялинок Подружок-Зеленушок. Крім дубового, у ялинкових гілках ховається й сухе листя беріз, кленів, осик. А влітку Подружки-Зеленушки здаються непоказними, інший гість лісу найчастіше не зверне на них уваги. Хіба можуть вони зрівнятися з величним дубом Берендеєм або з красунею берізкою Снігуркою!
<span>Узимку все змінюється. Темна зелень хвої привертає до себе погляд, вона ніби зігріває тебе в холоднечу. От ми й вирішили напередодні Нового року прикрасити Подружок-Зеленушок різнобарвним серпантином. Як же ми були вражені, коли, прийшовши в черговий вихідний до лісу, не побачили на звичному місці одну з Подружок-Зеленушок. Ялинку хтось зрубав... На пеньку лежала лише сумна сніжна шапка, на сусідній ялинці сиділи, настовбурчившись, горобці. Здавалося, вони теж сумували разом з нами. Ми, звичайно, прикрасили серпантином ялинки, що залишилися. А коли поверталися додому, купили в магазині невеличку ялинку в діжці. Вона ще така маленька, що прикрашати її ми не стали. Зиму вона проведе в нашій квартирі, а навесні ми віднесемо ялинку до лісу й посадимо замість зрубаного дерева. Буде Подружкам-Зеленушкам нова сестричка. </span>
1. Вчора гості приїхали, як сніг на голову! (розповідне, окличне, стверджувальне, просте, поширене, повне). 2. Оленка хотіла вставити і свої п"ять копійок, але її присоромили так, що обличчя її зайнялося рум"янцем. (розповідне, неокличне, стверджувальне, складне, поширене, повне)
Монастир розташований на скелястому березі річки Тетерів. Час заснування його різні джерела вказують різний. Синодик обителі стверджує, що він був заснований у 1583 р. князем Володимиром Житомирським.З 1854 р. по 1873 р. в монастирі було збудовано новий мурований Преображенський храм. У 1883 р. при обителі відкрилася церковно-парафіяльна школа. У 1930-х роках монастир закрили. Церкву використовували як склад, а братський корпус — як школу. Під німецькою окупацією монастир діяв як парафія. По закінчення війни у корпусі знову розташували школу. 1990 р. корпус повернули церкві. 1993 р. парафію було перетворено на монастир.
<span>Дiд говорить, що так спiвають лебединi крила. -складнопідрядне </span><span>Я стаю нiби меншим, а навколо бiльшає, росте i мiниться увесь свiт -складносурядне. </span><span>Казка вкладає в мої уста оте слово, до якого дослуховуються земля i вода, птиця в небi й саме небо...-безсполучн. </span>Усі речення виписані із "Гусі-лебеді летять" <span>Стельмах Михайло</span>
Сумовита пора очей зачарування!Хто не чув ці відомі слова ,що прославляють природу восени.Цей час року було оспівано багатьма відомими письменниками й поетами.Їх твори наштовхують на роздуми та викликають сумні й романтичні думки.Для цілителів ераси природи це,дійсно,чудова пора року,що вражає своєю неповторністтю і поєднанням розплесканих всюди різнокольорових фарб.Переважають у цьому різноманітті жовтогарячі кольори,за що осінь прозвали "золотою". Це красива пора прощання з літом,якою найкраще милуватися в лісі.Особливо гарна є пізня осінь.Все навколо виглядає так, ніби митець пофарбував природу в жовті,червоні й помаранчеві фарби.Вже залишилось зовсім небагато часу,і природа порине в довгий зимовий сон.Гуляючи по лісу,не хочеться йти з цієї краси.Особливо чудово виглядає ліс рано вранці,коли стоїть гарна погода.Золото на деревах сяє на тлі безхмарного синього неба.Незабаром все зануриться у довгий зимовий сон.Жива природа зможе відпочити й відновити сили,щоб навесні знову постати у всій своїй красі.