1.Ще з давніх-давен, з покоління в покоління нам передається різні міфи, історії і багато загадок, на яких, ще незнайшли всіх відповідей. Однин давньо-грецький міф дійшов до нас. Гомер- вважається самим талановитим поетом в давній Греції. З його творів ми можемо дізнатися багато нового, вражаючого і в деякій мірі містичного. Багато вчених невірять, що поеми Гомера засновані на реальних подіях про-те я сподівася, що вони правдиві.
<span>
</span>
Однією з величніших робіт цього поета є поема “Ілліада”. В ній описуєтся завоювання величного міста Трої, причиною якого було викрадення царевичем Парісом найрекраснішу жінку тих часів Олену-дружину царя Спарти Менелая. Також слід сказати, що це все відбулося за участі бога Зевса, який хотів знищити людей. У поемі присутні два величних воїни Гектор і Ахілл, вони відомі своїм мастерством, умінням бути кращими за всіх.
Найбільше мене вразив Гектор, який незважаючи на смертельний знак веде людей і руйнує все на свому шляху, щоб завовати аорожі землі. Одним із славних подвигів цього чоловіка було те, що він подолав Ахейський вал, саме це принесло йому славу. У творі атор розповідає нам про силу Гектора, описує його, як бога війни який зійшов на землю і нема йому рівних. Незважаючи на прохання дружини Андромахи Гектор відправляється на бій, який міг бути останнім для нього але це був бій честі.
Кульмінацйним моментом поеми стала битва Ахіллеса з Гектором. Це був найважчий і найстрасніший бій за все його життя, оскільки супротивник непоступався йому у своїй силі, вмінні оцінювати ситуацію і свому мастерстві. Обидва герої жаждать перемоги і вони ладні на все щоб дістати її. В розгар битви Гектор отримує смертельне поранення але в останні миті свого життя чоловік думає про свою сім”ю, батьків, кохану Андромаху і маленького сина. Незважаючи на те, що Ахілл переміг Гектора весь Давньо-Грецький народ уй ого силу і непереможнсть. Автор показує нам Ахілла з позитивної сторони, його вміння співчуати, а саме це було рідкісним явищем у той час
Я думаю, що саме Гектор заслуговує бути кращим у цій поемі, хоча його спідкала погана доля , я більш схаляюся саме до нього , оскільки він є прикладом мужності і честі , а у нас час цього так мало.
А.П.Чехов "О любви"
В рассказе, Алёхин за завтраком рассказывает своим друзьям о своей любви.
<span>После окончания института,Алехин возвращается в имение отца,который оставил большие долги,дав сыну образование.Он вынужден искать работу чтобы погасить эти долги.Он получает работу в суде,где знакомится с Дмитрием Лугановичем и его женой.Он очарован ее красотой и вскоре понимает что в нем пробудились особые чувства. Алехин стал заходить почти в каждый день к ним в гости,а гостеприимные хозяева все больше привязывались к нему.Супруги Лугановичи часто его выручали.Алехин стал понимать,что Анна Алексеевна тоже испытывает к нему особые чувства,но чтобы не разрушить жизнь друг друга,они избегали разговоров на эту тему.Летом Дмитрий собрался ехать с детьми в другую губернию,а Анна Алексеевна по совету врача,на лечение в Крым,Только перед ее отъездом,в купе поезда, Алёхин и Анна Алексеевна раскрывают друг перед другом свои чувства,о которых так долго избегали говорить,после чего их дороги расходятся навсегда.</span>
Стихотворение Н.А.Некрасова "Крестьянские дети" названо так, потому что главная его тема - жизнь крестьянских детей. Оно рассказывает о разных встречах автора с деревенскими ребятишками и об авторском осмыслении этих встреч. Встреча героя во время его очередной охоты произошла, когда герой утомился, заснул в сарае, а проснувшись, увидел, что за ним наблюдают через щель несколько крестьянских ребятишек. Автор - не крестьянин. Некрасов пишет о себе: живя в Петербурге, занимаясь журналистикой, он очень любил охотиться и уезжал из города в леса, гле отдыхал, охотился и писал стихи. Первое, что видит герой, - это глаза детей. Он описывает их с большой любовью, потому что в глазах отражается душа человека, сравнивает их с полевыми цветами: Все серые, карие, синие глазки - Смешались, как в поле цветы. В них столько покоя, свободы и ласки, В них столько святой доброты! Когда дети обращаются в бегство, подумав, что герой просыпается, поэт пишет: "человека заслыша / Так стаей с мякины летят воробьи". Автор ласково сравнивает детей со стайкой пугливых воробьев.
В песчаных степях очень не хватает воды.