1) Bread is eaten every day Хлеб естся каждый день
2) The letter was recieved yesterday Письмо было получены вчера
3) Nick will be sent to Moscow next week Ник будет отправлен в Москву на следующей неделе
4) His new book will be finished next year Его новая книга будет закончена в следующем году
5) We were invited to a concert last Saturday Мы были приглашены на концерт в прошлую субботу
1. He is studing for a exam in his room right .
2. I usually play basketball .
3. I am having a dance .
#################################
Удачи вам и пятёрку
Головний персонаж твору — Ігор. Це руський князь, який любить свою батьківщину й без вагань готовий віддати за неї життя. Ігор Святославич — чесний і відкритий, гордий і відважний. Це лицар, який зневажає смерть, а полон для нього — найбільша ганьба: «Лучче ж бо потятим бути, — говорить він, — аніж полоненим…» Вислів цей став крилатим. Надзвичайну мужність і рішучість Ігоря засвідчує не лише його поведінка в бою, а й нехтування лиховісними віщуваннями природи. Хто інший у ті часи зважився б вирушити в похід після страшного знаку — затемнення сонця? А Ігор вирушає! Хоробрість Ігоря не раз відзначають також Всеволод і Святослав, називаючи його сміливим соколом. Усі ці властивості викликають симпатію до князя. Разом із тим ми засуджуємо Ігоря за необачність, недалекоглядність і славолюбство. Він надміру запальний, тому неспроможний тверезо оцінити ситуацію. Його поспішність призвела до трагедії: дружина повністю розгромлена, тисячі жінок стали вдовами, тисячі дітей — сиротами, князі пересіли «із сідла золотого та в сідло невольниче», а головне — відкрилися навстіж ворота для нових спустошливих нападів половецьких орд.
Всеволод основними рисами характеру нагадує свого брата князя Ігоря. Він є хоробрим, відважним воїном. У битві з половцями зображений як билинний богатир – “буй-тур”. У вирі бою князь забуває про почесті, багатство, золотий батьківський престол у Чернігові, про ласку та пестощі своєї дружини, прекрасної красуні Глібівни. Отже, Всеволод є уособленням бойової відваги й сили.
Ответ:
Однажды мы с папой пошли на охоту. Это было летом в 09.19.1999 год. Вдруг папа рано утром, как-то странно всех разбудив, сказал что идем охотиться на заяц. Мы все согласились, но мам не хотела идти и из-за этого моя сестра тоже отказалась. Решили пойти только мы с папой. Наступил вечер, мы добрались очень поздно. Папа сказал что сейчас не время охоты и мы построили палатку. Я лег спать, но папа снаружи что-то делал. Я заснул. Вдруг я проснулся странным криком. Это была моя мама лежавшая на земле вся в крови. Я стоял в шоке ничего не понимал. Недалеко была мамина машина. Я стоял, от страха даже не мог плакать. Я тихо подошел к машине. В машине никого не было. Ни папы, ни сестры нигде не смог найти. Они просто стерлись с лица земли. Я встретил лесника , он позвонил полицию. Полиция ни как не помог найти папу. И с того дня я никогда не забыл этот страшный день, день который разрушил мою жизнь.
Объяснение:
