Одного разу мати покликала мене: "Юрко, дивись, якого бутузика я нам принесла". Я кинувся до дому. Мама тримала кошик, там на підстилці з трави і листя копошився хтось товстий у сріблястій шкірці.
Ми увійшли у кімнату, підійшли до канапи. "Ну, вилазь, малюк, не бійся", - запропонувала матуся.
З кошика з" явилась довгаста мордочка з чорним носиком, блискучими очима й дуже маленькими стоячими вушками. Мордочка у звірка була презабавна: верхні і ніжні ії частини - сіренькі, по середені від носа до вух тягнулись широкі чорні смуги.
Малюк вибрався з кошика. Який же він був цікавий! Дуже товстенький, справжній бутузик. Шерстка світла, срібна. Ніжки темні, немов він вбрався в чорні чобітки і чорні рукавиці.
Мати дістала з буфета пляшечку з соскою і налила туди молока. Малюк відразу ж зміркував у чому справа, всю соску у рота забрав і навіть очі затулив від задоволення.
Я себе шею сломала, читая текст.
На космічній швидкості - дуже швидко
піднятися на космічну висоту - піднятися дуже високо
покласти першу, цеглину - розпочати щось нове
штурмувати небо - взлітати (про літаки)
як по нотах - як планувалося, чітко за планом
закручувати гайки - вводити суворіші порядки
стріляний вовк - людина з великим життєвим досвідом
спускати на гальмах - нічого не робити для вирішення якогось питання або перешкоджати вирішенню
На нашій планеті живе безліч людей, котрі мають свої почуття, свої думки і свою долю. Кожне наше рішення, кожний крок – змінює нашу життєву стежинку. У одних людей, котрі присвятили своє життя родині, дітям та взаємним почуттям – стежка квітуча та хвиляста. В інших, хто усе життя пробув на самоті – вона в темних плямах.
Ще з народження нас оточують батьки та друзі, котрі повчають і допомагають нам у якихось життєвих рішеннях. Але, коли людині виповнюється вісімнадцять років, її життя вже лише в її руках. І саме від неї залежить те, якою саме буде її доля. Ми вибираємо собі друзів, другу половинку, кар’єру. Все це – підґрунтя нашого життя.
