У нас вдома живе котик. Як тільки він з'явився, ми назвали його Маркізом за його красу і горду вдачу. Але він ніяк не хотів відгукуватися на це ім'я. А ось ім'я Пушок йому сподобалося. Воно йому дуже йде, адже він сибірської породи і шерсть у нього довга, пухнаста і м'яка, як ніби справжній пух.
Природа пофарбувала Гармата в димчасто-сірий колір, а живіт, лапки і трикутничок на мордочці - в білий. Хвіст пухнастий, як віяло. І він його носить гордо, як прапор.
А ще за допомогою хвоста він висловлює свій настрій: смикає, коли сердиться, б'є бабусю по ногах, коли не дають їсти, тихенько рухає кінчиком, коли задоволений.
Наш котик маленький хижачок, тому і переловив в підвалі нашого двоповерхового будинку<span>U nas vdoma zhyve kotyk. Yak tilʹky vin z'yavyvsya, my nazvaly yoho Markizom za yoho krasu i hordu vdachu. Ale vin niyak ne khotiv vidhukuvatysya na tse im'ya. A osʹ im'ya Pushok yomu spodobalosya. Vono yomu duzhe yde, adzhe vin sybirsʹkoyi porody i sherstʹ u nʹoho dovha, pukhnasta i m'yaka, yak niby spravzhniy pukh.
</span>
На небі світить молодий місяць. Молодий підійшов до нареченої.
Операційна сестра допомагала лікарю. Операційна була завжди стерильна.
Так пройшло моє минуле життя. Минуле мене тяготить.
Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.
А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.
<span>Як хороше, як гарно навкруги! Спасибі тобі, осінь, за цю красу! </span>
По справжньому щасливою може бути людина у якої є насамперед Здоровя,сімя або люди якім вона потрібна,які завжди її підтримають і допоможуть і саме головне Розум!Розум-це дуже великий скарб людини,у якої людини є розум,то та людина буде завжди щаслива і доля сама буде їй всміхатися..Це основні три чинники без яких людина не може бути по справжньому щасливою...Але якщо вони є,то щастя людині гарантоване..
