-Я куплю великий будинок..
-Але не купиш затишок.
-Тоді куплю годинник...
-Але не придбаєш час.
-Тоді придбаю книгу...
-Але не культуру.
-Куплю диплом...
-Але не розум.
-Ой, та чого ти причипилась!?Захочу і тебе куплю!
-Не купиш.
-Це чого ?
-Тому що , не все купляється за гроші...
Не одноразово доводилося чути про різноманітність звичаїв і традицій українського народу які використовувался під час проведення багатьох свят.Як ось на вечір Івана Купала наш народ вірив що той хто знайде квітку папороті матиме удачу протягом усього життя. Дівчата плели вінки пускали на воду і вірили якщо вінок попливе уздовж води то дівчина скоро вийде заміж а якщо пристане до берега то їй ще слід почекати.юНАКИ З ДІВЧАТАМИ СТРИБАЛИ ЧЕРЕЗ ВОГНИЩЕ БАЖАЮЧИ ТАК ВИГНАТИ ІЗ СЕБЕ ЗЛИЗ ДУХІВ ТА очистити свою душу.А на Свят Вечір 6 січня українці готували 12 страв та накривали на стіл.Цього дня вони заводили весь скот до будинку і залишали його тут на ніч.пОСІДАВШИ ЗА СТІЛ ВСІ ЧЕКАЛИ КОЛИ ЗІЙДЕ ПЕРША ЗІРКА І ЛИШЕ ТОДІ ПОЧИНАЛИ ЇСТИ.На Різдво діти та молодь ходили колядувати з будинку в будинок з вертепом прославляючи народження Ісуса Христа.Ось такі традиції мого народу.
Рідна земле — вічна радість серця! Якби хліб та одежа, то їв би козак лежа. Встала з-за столу не ївши.
больше незнаю прости(
Мова — це характер і духовна могутність народу. Саме він дає їй силу й красу. У своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди.Отакі квіти вплели в той вінок і Т. Г. Шевченко, і Леся Українка, і Олександр Довженко, і Олесь Гончар та інші генії українського народу.Нас, українців, знають інші народи по безсмертних творах наших співвітчизників. Краса українських народних пісень давно привернула до себе увагу видатних знавців фольклору і в нас на Батьківщині, і за її межами. Один з російських письменників натхненно сказав про українське слово: "Українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх гілок світової народної творчості".Саме українські думи передавалися національними гомерами-кобзарями, які дивують розмахом козацької відваги. На високості людського духу підносить мову рідної України Геній Тараса Шевченка. У його творах легко і природно звучить слово.<span>Я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. Треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.</span>
ТИХО в осінньому лісі.Лише ЗРІДКА подасть свій голос синичка,чи застукотить ДРІБНЕНЬКО по стовбору дерева працовитий дятел.Осінь ЩЕДРО дарує лісові своі яскраві фарби.Кущ калини РЯСНО вкритий червоними ягодами.ВИСОКО в небі пропливають білі павутинки хмар.
Ось уривок.Великими літерами прислівники.