Настала весна. Нарешті, було чути перегукування пташок.
Маленький Сергій, йдучи по вулиці, щось тихенько наспівував. Аж раптом почув тихенький писк з кущів. Заглянувши туди, побачив синичку, і тільки розгледівши її , побачив зламане крило. Ця жовто груда пташечка відразу приглянулась хлопчику. Вона була маленька, з тендітним чорним дзьобиком, синенькою голівкою і , надиво, гострими кігтиками. Взявши пташину до рук він відчув м"якенький пух на животику синички, а заглянувши до її чорних ,наче вуглики, оченят, не міг залишити пташку в біді.
Сергійко обережно заховав синичку в куртку і побіг додому.Пролунав дзвінок в двері. На порозі стояв розхристаний сергій і якось дивно посміхався.
- Що сталось? - спитала мама.
- Мамо, поглянь, кого я знайшов! Їй потрібна допомога. - пригортаючи пташку сказав хлопчик.
- Гаразд. Давай ми її відвеземо до ветеринара. ми ж не лікарі. Добре?
- Добре! - на крик радощів прийшов тато.
- Що сталось? - занепокоїно спитав батько
- Татку, татку , дивись, я знайшов поранену пташечку і ми повеземо її до ветеринара!
- Ну це добре, що ти вирішив допомогти крихітці. Ти справжній чоловік! - посміхнувшись наостанок сказав тато.
Через кілька тижнів Сергійко з батьками відпустили синичку на волю. Хлопчик пообіцяв їй, що буде допомагати усім тваринам, а вона прилітала до віконечка малого і її підгодовували. Так і зажили з дружбою синички.
Рідний край
Рідний край — це цілющі джерела, до яких пробивається гострий корінець людської свідомості, пробивається до життя, до знань, до світла.
Краю мій зелений, вічная дорога,
Та безсмертник в полі, в небесах гроза
— Припаду я серцем до твого порога,
Як твоя кровинка, як твоя сльоза.
(М. Стельмах)
Місце, де я народився, де пройшло моє дитинство, — Полтавщина. Я поділяю захоплення багатьох відомих людей цим краєм. Це справді один із найчарівніших куточків України. У природі цієї землі дивною мережкою переплелись степи й ліси, сади й байраки, поля й затоки тихоплинної Ворскли. Багатьох письменників споглядання краси навколишнього світу, спілкування з людьми надихало на творчість. Але, мабуть, людині притаманно помічати довершену й неповторну красу землі рідного краю: як плаче дерево від радості, коли приходить весна, і як у розквітлому соняшнику трудиться джміль.
На Полтавщині живуть співучі й веселі, мудрі й роботящі люди. їхнє вміння працювати завжди схоже на творчість. Мої земляки надзвичайно кмітливі й спостережливі. У народі кажуть: як працює, так і їсть. А хто не знає полтавських галушок, ковбаси та інших смачних страв. У будь-яку пору року по селах Полтавщини лунають пісні, що стверджують невмирущість народного духу.
Відомо, що полтавська земля народила Україні Марусю Чурай і Григорія Сковороду, Івана Котляревського і Миколу Гоголя та багатьох інших талановитих людей, які оспівали й прославили рідний край.
Мій рідний край.
Спілкуватися.
Формувати думки.
Пізнавати світ.
Об'єднувати людей.
Передавати один одному досвід.
Пів префікс, ден корінь, н суфікс, о закінчення, бу корінь, зьк суфікс, ий закінчення