Мiй старший брат бiльш сильний,чим я)))
Труд облагораживает человека. Есть множество пословиц о труде: «Без труда не вытащишь и рыбку из пруда», «Труд при учении скучен, да плод от учения вкусен», «Труд человека кормит, а лень портит», «Трудовое беспорочно, хоть мало, да прочно».
Человек в труде становится человеком.
Я знаю, что любой труд может поощрятся и стараю трудится как можно больше.
Приведу пример: Я помыла посуду и мама похвалила меня или сходила в магазин, вынесла мусор, помогла по дому и тд.
Моя кімната--це моя гордість. Коли я заходжу до неї після важкого навчального дня в школі-- відразу стаю веселішою. Погляд відразу притягують плакати з відомими акторами та музикантами--моїми кумирами. Потім очі поступово перебігають на стіл-мій особистий робочий офіс. На ньому декілька книг,набур кількових ручок,комп'ютер та моє фото. Поруч на спеціальній підставці акваріум з рибками(папужка або маленький хом'ячок),яких я дуже люблю,бо вони заспокоюють і підіймають настрій. А ще у мене велике-велике ліжко,бо для людей з такими яскравими й кольоровими снами,як у мене,треба простір. Загалом,моя кімната-це моя фортеця.Вона-відображення моєї душі
Ответ:
1. Від усієї картини віє чимось
2. О краю рідний, твою красу ні з чим я не зрівняю.
3. Ні з ким буде поплакати, ні поговорити.
Объяснение:
Звинуватити легко, зрозуміти - важко
Іноді трапляється так, що якась людина робить не дуже гарний вчинок. Дуже просто її засудити, але зрозуміти причину, з якої вона це зробила - набагато складніше. Мій дядько, який працює охоронцем у супермаркеті, розповів мені багато історій, які беруть за душу. Час від часу вони ловлять дрібних злодюжок - це їх робота. Когось вони здають у поліцію, а когось - ні. Бо не можуть. Не можуть вони відправити у відділення поліції літню жінку, яка поцупила пакет молока або банку дешевих консервів, бо пенсія у неї за тиждень, а грошей вже кілька днів нема, і вона голодна. Красти вона не вміє, тому завжди попадається. Робітники супермаркету її знають у обличчя, як знають і те, що щось поцупити вона буде намагатися тільки раз на місяць - десь десятого числа кожного місяця, бо пенсія у неї дванадцятого. Звісно, за законом її потрібно відправити у поліцію... але старій просто дають якусь їжу, у якої ось-ось закінчиться термін придатності, щоб їй будо як дожити до пенсії.
Багато чого бачив мій дядько: і підлітків, які крали "просто так, задля адреналіну" - цих дурників він здавав на руки батькам, щоб ті їм розповіли, до чого призводить така поведінка. Такі ніколи потім не поверталися. Здав би в поліцію - і життя такого підлітка могло піти шкереберть: проблеми з поліцією можуть поставити хрест на подальшому житті, наприклад, на мріі про вищу освіту. Бачив він і людей, що крадуть, бо є така психічна хвороба - клептоманія. Така людина не може втриматися, щоб не поцупити чогось. Він знає двох таких людей, які, до речі, завжди потім платять за те, що вкрали, навіть якщо їх не помітили. Дядько завжди каже, що кожен вчинок кожної людини завжди має якусь причину, і іноді варто розібратися, чому вона вчинила саме так. Бо засудити - просто, а зрозуміти - набагато складніше.
