Жили собі дід та баба. Дід сіяв пшеницю і всяку пашницю сіяв, та рибу ловив, та дрова рубав. Баба город порала, корову доїла та вареники варила. А ще біля хати розводила силу-силенну квітів: і червоні півонії, і кручені паничі, і зірчасті айстри, і ще всякі-превсякі.
Марусю, невже ти не розумієш, мити посуд не важко, тут нічого робити.
«Нічого робити я не буду!»-сказав Іванко та тупнув ногою.
Пам’ятай: «Нічого не робити - нічого не мати»!
«Нічого
<span>Однако, сегодня холодно.
Во-первых, поговорим об успеваемости.
Возможно, я сегодня пойду гулять.
</span><span>
</span>
Сім’я — це рідне гніздечко, де мене завжди зрозуміють, допоможуть і ніколи не зрадять. Моя сім’я — це мій тато, матуся, молодший брат. Тато і матуся працюють на металургійному заводі. Я і молодший брат навчаємося у школі.Увечері ми збираємося разом і вечеряємо. За вечерею розповідаємо новини, веселі випадки, анекдоти. Це найприємніші години нашого сімейного спілкування.Потім кожний займається своїми справами. Матуся перевіряє у нас з братом уроки. Тато читає газети, дивиться телевізор.<span>Вихідні дні ми проводимо активно. Відвідуємо кінотеатр, цирк, вистави, відпочиваємо на природі.</span>