Моя будущая профессия медицина. Мне нравится эта профессия, тем что она помогает многим. Я хочу помогать всем! Я люблю эту должность. Она самая важная! Без неё никто бы не обошёлся. Поэтому я выбираю её.
Герої поеми Гомера «Іліада» Ахілл і Гектор — найхоробріші воїни у своєму війську.
Про Ахіла автор говорить : прудконогий , богосвітлий, богоподібний,
постійні епітети для Гектора: коней баских упокірник, божистий ,
шоломосяйний , осяйливий . Ахіллу було передбачене довге мирне життя або
смерть на війні, але він іде на війну, бо вибрав коротке та уславлене
життя. Гектор — троянський вождь, головний захисник міста, він
переконаний у справедливості свого місця на війні. Обидва герої гинуть у
боротьбі.
І Гектору, і Ахіллу властиві доблесть, пристрасне бажання перемогти
і прославитись. Обидва вони мужні, сильні, на їх рахунку багато
подвигів та перемог. Вони є гідні супротивники, адже автор порівнює
Ахілла з соколом та Гектора з високолетним орлом. Риси характеру Ахілла:
мужність, сила, справедливість, егоїзм, почуття власної гідності,
почуття героїчної честі , помста, благородство , жорстокість . Гектору
притаманні мужність, людяність, жертовність, благородство, сумлінність ,
стриманість, ніжність , вірність. До рис, що характеризують обох,
слід додати їх побожність. Ахілл звертається до богів, зокрема до Зевса.
Гомер часто підкреслює побожність Гектора .
Ахілл – улюбленець богів – доблесний воїн , його відвага не знає
меж . Він вірний товариш, щирий і чесний. Разом з тим він нетерпеливий,
нестримний у своєму роздратуванні, запальний та гнівний. Дуже чутливий
в питаннях честі : після образи він відмовляється продовжувати війну,
відкидає спроби примирення, хоч це призводить до важких наслідків для
війська – гинуть ахейці. Після загибелі свого друга, одержимий жагою
помсти, він іде на бій з Гектором, засліплений гнівом , знущається над
його тілом . З іншого боку, герой сумує за своїм другом, гірко ридає
біля матері , співчуває батькові Гектора. Ми бачимо в серці Ахіла
душевну боротьбу між помстою і шляхетністю.
Мужність Гектора – це результат розумної волі. Йому знайоме
відчуття страху, але він навчився бути безстрашним. Гектор з сумом у
серці залишає батьків, дружину и сина, бо він безмежно вірний обов’язку
– захисті Трої. Позбавлений допомоги богів, він віддає своє життя за
рідну землю. Гектор людяний. Він ні разу не дорікнув Єлені, пробачає
брату та не відчуває ненависті до них , хоч вони були винуватцями
Троянської війни. У словах Гектора немає зневаги, зверхності . Він
звертається до Ахіллеса як рівний до рівного , Ахіллес же виявляє повну
зневагу до супротивника . Людяність Гектора та надмірна гнівливість
Ахілла – відмінність між героями Гомера.
Ахілл і Гектор — справжні герої свого часу . Для давніх греків вони були ідеалом воїна, героя, людини.
Александр Сергеевич Пушкин был первым русским художником и поэтом.В поэте, как в полном выразителе народной сути, сливаются два основных её начала : начало восприимчивости и начало самодеятельности .
В рассказе Куприна "Барбос и Жулька" рассказывается о двух собаках.О двух совершенно разных собаках.
Барбос-уличная собака, и характер у него уличный.Он постоянно ходил грязным и ободранным.Детям частенько нужно было упрашивать взрослых, чтобы они сжалились над ним и не выгоняли на улицу.Ведь он мог стащить со стола добрые пол индейки,или с разбегу плюхнуться на белоснежную скатерть.Бывало он лежал спокойно у окна, но он не спал.Если он видел где-то какую-то собаку,он вскакивал и со всего духу мчался на нее. Когда он одерживал победу, он шел обратно на свое место,гордясь тем что не не пустил чужака на свою территорию.
Жулька- собака самая что ни на есть домашняя.Она отличалась своей деликатностью и тонкостью характера.Она никогда не клянчила еду, напротив, ее нужно было упрашивать, чтобы она взяла хотябы кусочек.А когда к ее миске подходила другая собака, она вежливо отходила в сторонку.
Жулька с Барбосом, несмотря на свои совершенно разные характеры, хорошо ладили, даже дружили.Их нередко можно было увидеть вместе.
