<span>клубень – это видоизмененный побег, его внутреннее строение соответствует внутреннему строению стебля и имеет аналогичные слои.</span>
Моллюски образуют обособленный тип беспозвоночных животных, ведущих начало от древних неспециализированных многощентинковых кольчатых червей. Общее кол-во достигает 130 тыс. видов.
Мягкое тело моллюсков в большинстве случаев состоит из головы, туловища и ноги. На голове расположены ротовое отверстие и органы чувств. Туловище представляет собой кожно-мускульный мешок, его основание окружено обширной кожной складкой - мантией. Мантия как бы свисает со спинной стороны тела; между ней и стенкой тела образуется мантийная полость, в которой находятся органы дыхания, некоторые органы чувств и куда открывается заднепроходное отверстие, протоки почек и потовых желез. На спинной стороне расположена защитная раковина. Наружный слой раковины образован органическим рогоподобным в-вом, внутренний - тончайшими пластинками извести.
Нервная система моллюсков разбросанно - узлового типа. Она состоит из окологлоточного нервного кольца и отходящих от него нервных стволов, соединяющих нервные ганглии разных отделов тела.
Кровеносная система характеризуется наличием сердца, состоящего из желудочка и 1 или 2 предсердий, и сосудов. Она не замкнута.
Из органов чувств - органы химического чувства и равновесия встречаются у всех представителей,у многих видов имеются глаза.
Органы дыхания представлены жабрами, а у наземных представителей - легкими.
Органы выделения - почки, протоки которых открываются в мантийную полость. Пищеварительная система. В глотке имеется орган, измельчающий пищу - терка. В желудок открываются протоки пищеварительной железы, совмещающей функции печени и поджелудочной железы. Кишка открывается в мантийную полость анальным отверстием.
Моллюски преимущественно раздельнополы.
Життя людини тісно пов’язане з навколишньою природою. Цей зв’язок існує з часу виникнення людини. Життя на Землі стало б неможливим, якби не було безперервного процесу фотосинтезу, що відбувається в зелених рослинах. Рослинність- основний стабілізатор вуглецево-кисневого балансу повітряного басейну. Щорічно атмосфери внаслідок фотосинтетичної діяльності зелені рослини засвоюють 160— 170 млрд т вуглекислого газу і виділяють близько 460 млрд т кисню. Будучи най- гільш важливим компонентом живої природи, рослини забезпечують нормальний біологічний кругообіг речовин у біосфері, збагачують повітря киснем і накопичують органічні речовини, необхідні для життя людини і тварин.
Зелені насадження значно знижують рівень вуличного шуму за рахунок погли¬нання листками звукової енергії. Благодійно впливає на здоров'я людини і зелений колір рослин - він менше втомлює очі, знижує зорове напруження, діє заспокійливо на нервову систему. Сприятливо діє на організм людини приємний запах квітів лісу, парків, садів, а також шелест листя. Важливу роль відіграє естетичний та психологіч¬ний вплив рослин на людину.
Проте найважливіша роль зелених рослин - у створенні продуктів харчування для людини, кормів для тварин. Багато видів рослин людина використовує як сирови¬ну для промисловості. У господарській діяльності людини важливу роль відіграють продукти рослинного походження (корисні копалини) - кам'яне та буре вугілля, го¬рючі сланці, торф, нафта, сапропель.
У процесі фотосинтезу в атмосферу виділяється кисень, а поглинається вугле¬кислий газ. Таким чином, зелені рослини забезпечують життя на Землі, відіграючи на ній, за словами К.А. Тимірязєва, роль космічного фактора. Так, за сонячний день 1 га лісу виділяє до 200 кг кисню, поглинаючи при цьому 220-280 кг вуглекислого газу а за рік 0,3 га лісу дає в середньому річну потребу в кисні однієї людини (близько 400 кг), 1 га лісу за рік поглинає до 20 тонн вуглекислого газу.
Частина виділеного рослинами кисню перетворюється на озон, який екранує Землю від жорсткого ультрафіолетового опромінення. Рослинність здійснює вели¬кий вплив на клімат, водойми (регулює стік і випаровування), тваринний світ та інші елементи біосфери, з якими вона тісно взаємопов'язана.
Серед величезної кількості рослин у природі виділяються два основні типи- деревна і трав'яна рослинність. Деревна рослинність використовується в лісовом\ господарстві і лісовій промисловості. Природна трав'яниста рослинність (луки і па¬совища)- важлива кормова база тваринництва. Природні кормові угіддя займають приблизно 20 % площі суші, тобто більш як 3 млрд га, або вдвоє більше, ніж рілля. Високопродуктивні луки і пасовища можуть давати 20-30 ц/га сіна.
Рослини утворюють угруповання, які є середовищем існування тварин та інших організмів.
Як природний ресурс на першому місці стоїть лісова рослинність, що є осно¬вною і найбільш давньою за походженням природною рослинністю на Землі.
Ліс - глобальний акумулятор живої речовини, який впливає на рівень кисневого і вуглецевого балансу. Найбільші лісисті регіони світу "виробляють" близько 50 % кисню, який надходить в атмосферу.
Отже, значення рослинності в житті людини дуже велике. Рослинність формує середовище, необхідне для життя людини