1.Как ведут себя Остап и Андрий во время боя?
<span>2.Как происходит осада польского города Дубна? </span>
<span>3.Как Андрий отреагировал на просьбу татарки помочь его возлюбленной полячке? </span>
<span>4.Что поразило Андрия в осажденном городе? </span>
<span>5.Где у казаков принимаются важные военные решения? </span>
<span>6.Как ведут себя казаки в бою? </span>
<span>7.Какую кончину козак считает самой славной? </span>
<span>8.Какие чувства владеют Тарасом Бульбой, когда он увидел своего сына Андрия, во вражеском войске? </span>
9.Чем закончилась осада города Дубна? и т.д 1) смело, но Остап хладнокровен, а Андрий наслаждается музыкой пуль
---------------------------------------------------------------
2)Казаки окружили город и ждали, когда его жители начнут сдаваться
----------------------------------------------------------------------------------------
3)согласился
--------------------------------------------------------------------------------
4) голод, нищета, муки людей
--------------------------------------------------------------------------------
5) на общем совете
-----------------------------
6)мужественно, храбро
---------------------------------
7)во время боя
-------------------------------
8)«Я тебя породил, я тебя и убью! »
--------------------------------------------------
9) поражением казаков
<span>во-первых содержанием, а во-вторых стилистикой </span>
<span>в художественной : множество описаний( и природа, и человек, и животные, и т д ), может какая-то лирика быть, то есть типа роман, повесть, а научно-познават - это "умные" тексты про изобретения, достижения науки и т п. </span>
<span>Научно-познавательной - научные факты, их анализ. </span>
<span>Художественный текст - частично, или полностью вымысел.</span>
В лето 6505 Владимир пошёл к Новгороду за воинами против печенегов , так как в это время была беспрерывная война .
И , взяв своих заложников , а тех отпустив , поднялись от города и пошли восвояси .
ГУЛІВЕР (англ. Gulliver) - герой роману Дж. Свіфта "Подорож у деякі віддалені країни світу Лемюеля Гуллівера, спочатку хірурга, а потім капітана кількох кораблів» (1726). Роман Свіфта написаний у традиції меніппеі, в якій абсолютна свобода сюжетного вимислу мотивується «ідейно-філософської метою - створювати виняткові ситуації для провокування і випробування філософської ідеї - слова, правди, втіленої в образі мудреця, шукача цієї правди» (М. Бахтін) . Змістом меніппеі стають не пригоди конкретного героя, а перипетії самої ідеї. Така постановка питання дозволяє побачити глибоку внутрішню цілісність як образу самого Г. , так і твору в цілому.
<span>На перший погляд в романі Свіфта чотири різних Г. </span>
<span>Перший - в Ліліпутії. У цій країні він великий і могутній, як справжній герой, і уособлює все найкраще, що є в людині: розум, красу, могутність, милосердя. </span>
<span>Другий - у Бробдінгнег. У країні велетнів Г. - постійний герой комічних ситуацій. Він виконує функції королівського блазня, забавного вченого ліліпута. Вислухавши розповідь Г. про політичний і соціально-економічний устрій Англії, король Броб-дінгнега робить висновок, що «більшість ваших співвітчизників є виводок маленьких огидних плазунів, самих згубних із усіх, які коли-небудь повзали по земній поверхні». </span>
<span>Третій - байдужий і спокійний спостерігач, акуратно фіксує безумства, каліцтва, збочення, які бачить в літаючому королівстві Лапута, країні бально-барбі і у Великій Академії її столиці Лага-до, на острові некромантов Глаббдобдріб, в королівстві Лаггнегт, де знайомиться з вічно безсмертними стрелдбрегів. </span>
<span>Четвертий - це Г. з країни гуінгнгнмов (розумних коней) і йеху (здичавілих нащадків пари англійців, що потрапили на острів в результаті корабельної). Тут Г. - трагічно самотній і ненависний собі людина. А бути людиною - означає належати до роду огидних йеху, що славляться своєю ненажерливістю, хіттю, лінню, злістю, брехливістю і тупістю. </span>
<span>Ці різні Гуллівера являють собою іпостасі єдиного образу. Герой твору, написаного в меніппейной традиції, - людина ідеї, мудрець - поставлений автором в ситуації зіткнення зі світовим злом в самих граничних його висловах. Все, що бачить у своїх подорожах Г. , служить Свіфту для випробування ідеї, а не характеру. Г. - це нормальний, розумний, морально здорова людина, якого автор відправляє в подорож по світу безумства, абсурду, брехні і насильства. Саме по відношенню до Г. розкривається людська природа: неприваблива і викликає огиду у будь-якого розумного істоти. Г. шукав в шаленому світі місце, в якому міг би знайти спокій гідна людина. І Свіфт приводить свого героя в утопічну країну гуінгнгнмов, але сам же повертає його назад в Англію, бо в шаленому світі не може існувати суспільство, влаштоване на розумних засадах. А це означає, що Г. повинен повернутися додому: розумні коні виганяють героя. </span>
<span>Історія Г. - це історія людини, яка намагалася змінити людей і їх світ словом правди. У підсумку Г. змушений визнати, що «йеху являють собою породу тварин, зовсім не здатну до виправлення шляхом настанов та прикладів. Ось уже шість місяців минуло з часу появи моєї книжки, а я не тільки не бачу кінця всіляких зловживань і пороків, але і не чув, щоб моя книга справила хоча б одну дію, відповідне моїм намірам ». Г. відмовляється від «безглуздої затії реформувати породу йеху» і знаходить розраду лише на стайні, в тривалих бесідах зі своїми жеребцями. </span>
<span>Г. послужив прообразом героя-піонера у фільмі А. Л. Птушко «Новий Гуллівер» (1935), в якому персонаж Свіфта став діяльним учасником боротьби світів, соціалізму і капіталізму</span>