Довжина та траєкторія
Дніпро — типова рівнинна річка з повільною і спокійною течією. Має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. Поділяється на три частини: верхня течія — від витоку до міста Києва (1 320 км), середня — від Києва до Запоріжжя (555 км) і нижня — від Запоріжжя до гирла (326 км).
Річка тече серединою України, з півночі на південь. Напрям течії кілька разів змінюється: від джерел до Орші Дніпро пливе на південний захід, далі до Києва — прямо на південь, від Києва до Дніпропетровська — на південний схід. До Запоріжжя йде другий, коротший (довжина 90 км), спрямований на південь відтинок річки. Далі, до свого лиману, вона тече в південно-західному напрямку. Таким чином Дніпро в ширину займає 9°18' і утворює на території України подобу великого лука, зверненого на схід, що вдвічі збільшує шлях Дніпром із Центральної України до Чорного моря: відстань від Києва до гирла Дніпра по прямій лінії — 450 км, річкою — 950 км.
Ширина долини річки — до 18 км. Ширина заплави — до 12 км. Площа дельти — 350 км².
Від витоків до Запоріжжя (верхня та середня течія)
Дніпро бере початок в невеликому болоті Аксенінський мох (координати — 55°52′ пн. ш. 33°45′ сх. д. / 55.866667° пн. ш. 33.75° сх. д. (G)55.866667, 33.75) на південному схилі Валдайської височини біля села Дудкіно Смоленської області Росії. Зі схилів Валдайської височини витікає також Волга, Західна Двіна та Ловать[2]. Впадає Дніпро в Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря.
У верхній частині, до Дорогобужа, Дніпро ще маловодний і тече серед лісистої рівнини, його ширина — до 30 м. Нижче, від Дорогобужа до Орші, він тече вже в західному напрямку, шириться до 40—120 м і стає сплавним, а під час високого водостану навіть судноплавним. Вище від Орші Дніпро перетинає девонські вапняки, утворюючи невеликі Кобеляцькі пороги. Від Орші до Києва річка тече просто на південь і біля Рогачова виходить на Поліську низовину, а від Лоєва тече вже територією України.
Церковь(католическая) контролировала народ и римские папы были самыми богатыми. Из за власти над народом, Римский папа мог спокойно контролировать власть королей. И для того что бы обогатиться и расширить католицизм они начинают крестовые походы. И даже во время смутного времени цели Польши была не в захвате земель а распространение католицизма.<span />
<span>Я думаю, что да! Так как они хотели добиться отмены крепостного права и изменить систему управления страной, а прикрывались незаконным вступлением на трон Николая, вместо Константина. они хотели, что бы Россия не стояла на месте, а развивалась на уровне Европейских стран. А Николай I тормозил этот процесс. Еще декабристы хотели не допустить присяги солдат новому царю, но они обломались))) </span>
Апис - священный бык
Амон - Бог солнца
Анубис - Бог тьмы
Геб - Бог земли
Бастет - покровительница женщин и их красоты
