8 букв, 8 звуков. М твердий приголосний, о голосний, г твердий приголосний, у голосний, т твердий приголосний, н м'який приголосний, і голосний, й м'який приголосний
Дружба — це велика цінність
. Виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла. Однією з основних духовних потреб людини є спілкування. Спілкування з тим, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися у будь-якій життєвій ситуації. Саме таким і повинен бути справжній друг — щирим, відданим, порядним. У великому світі людині важко знайти собі такого друга, але ще важче — не втратити його через якусь дрібницю, не "розміняти" стосунки з ним. Справжнім є саме той друг, із яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і в радощах, і в печалях залишився поруч. Хоча кожен із нас у якомусь сенсі є егоїстом, справжня дружба — це такі стосунки, які вимагають відданості, а іноді, навіть, і самопожертви.
козаки - це вільні люди, які боролися за незалежність Укрїни від татар та інших загарбників.
Кожна людина має знати про давню історію нашої України, і в тому числі про козаків. Адже саме козаки найвпливовіше діяли на зихист України, її волю. Ми пам*ятаємо їх з леген, пісень, казок. це були сильні волею люди, сміливі, щирі, відважні, завзяті. Вони - гордість України. Вони - воїни нашої країни.
Пам*ять про них ніколи не загине. Ми будемо їх пам*ятати все своє життя.
Був соняцний весняний день. Птиці щебетали. Та рапотом мені захотілось до ліса. Я зібрав свої речі, та пішов на прогулянку. Білі хмаринки так і пливли по блакитному небу. Повітря тепле тепле. Ось вже підхожу до лісу.
Я йшов стежкою, та побачив гарну, затишну галявину. Підійшов розтеливши свою ковдру, сів та дістав свій обід, який дала із собою матуся. Но рапотм я почув голос дівчинки яка кликала на допомогу. Підійшовши до неї я запитав: Ти заблукала?
А вона відповіси мені: Так я гуляла по лісу, та побачила зайчика. Побіжала за ним, а він від мене, так і заблукала. Підемо я тебе виведу, але спочатку ми поїсимо.
Ми прийшли до моєї галявини та почали обідати. І тут я у неї спита: Як тебе звуть? Мене Марийчко. А тебе? А мене Павло.
Так ми з нею познайомились, і кожний тиждень ходили до ліса разом.
