Другорядними членами речення є додаток, обставина і означення. додаток відповідає на питання непрямих відмінків і відповідає на питання кого? чого? кому? чому? ким? чим? на кому? на чому?
обставина відповідає на питання коли? куди? де? звдки?
означення відповідає на питання який? яка? яке? які?
додаток підкреслюється _ _ _ _
обставина _._._._._
означення хвилькою
1.Ідуть од шахти шахтарі, а даль така широка та іскриста Там, де рум’яна стежка од зорі Біжить в село, що стало уже містом<span> (В. Сосюра)
2.</span>Грає листя на веснянім сонці, а в душі печаль, як небеса; він росте й співає яворонці, і згорає від сльози роса<span> (Д. Павличко)
3.</span>Коли вона проснулась, на столі вже горіла свічка,в кімнаті нікого не було, у чорні смолисті вікна дріботів дощ…<span> (О. Гончар)
4.</span>Золота порохівниця місяця, вистромившись із-за могил, порошила трави голубим пилом, і здавалось козакові, що там, у степу, ворушиться щось, іржуть чиїськоні, і вже не рокотання бандур чути звідти, а ледве вловимий передзвін шабель [чути], і не сиділося старому, не їлася йомусаламата, свербіла рука до шаблюки, до бою кликало серце<span> (Г. Тютюнник)</span>
оминати гострі кути - взяти бика за рога
з горем пополам - як собаці муху з'їсти
гірка доля - солодка доля
грати першу скрипку - пасти задніх
водити за ніс - вивести на чисту воду
гаряча голова - холодний розум
задирати голову - повісити носа
у свинячий голос - ще треті півні не співали
<u>можливо!!!</u>
за царя Гороха (давно) - на носі
зуби з'їсти - не знати з якої сторони підійти
Ружба<span> — це достатку рiч, сварка — вороговi свято. Друзiв</span>
сто — i мало ïх. Ворог — i один — багато. Д.
Бiлоус. У будинку людського щастя дружба зводить стiни, а любов
утворює купол. У цих словах К. Пруткова образно визначена роль
дружби в людських стосунках. Нинi, коли час збiгає надзвичайно
швидко, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли не
вистачає часу для спiлкування, а телебачення подекуди
замiнює людське спiлкування — чи актуальнi питання глибоких,
вiдданих дружнiх взаємин? Чи не замiщуються цi вiдносини
поверховими приятельськими, якi засновуються на спiльностi справ i
вiдпочинку? Дружба ушляхетнює життя, ïï шанували та
возвеличували мислителi давнини. Дружба, в оцiнцi Аристотеля, —
найнеобхiднiше для життя: адже нiхто не волiє жити без друзiв,
навiть якби вiн мав усi iншi багатства. Далi вiн роз'яснював:
Дружба ле тiльки неоцiненна, а й прекрасна — ми уславлюємо I того, хто любить своïх друзiв, мати багато друзiв — це чудово, а деяким навiть ! здається, що бути хорошою людиною i другом — це одне й те саме.Надзвичайно високо<span> оцiнюється дружба в украïнськiй культурi й ментальностi. Розкриваючи велику силу дружби, Григорiй Сковорода наводить слова Плутарха:</span>
Дружба, супроводжуючи життя, не тiльки додає втiхи й чарiвностi свiтлим його сторонам, а й зменшує страждання, i Бог, додавши до життя дружбу, зробив так, щоб все було радiсним, приємним i милим, коли друг поруч i разом iз вами втiшається. I як би пiдлесник не кував лихо, використовуючи насолоди i приємностi, треба знати, що вiн нiчого радiсного не вносить у дружбу.<span>Сковорода </span><span>навчав бути обачливим у виборi друзiв. Звичайно, час вносить своï корективи, але такi поняття, як дружба, любов завжди залишатимуться найвищими цiнностями. Вони являють собою якийсь таємничий процес, який неможливо запрограмувати, наповнюють життя радiстю спiлкування, взаєморозумiння, емоцiйно збагачують його. ”' У психологiï поняття дружба визначається як стiйкi iндивiдуально-вибiрковi мiжособистiснi вiдносини, якi характеризують взаємну прихильнiсть ïх учасникiв, взаємнi очiкування вiдповiдних почуттiв та вiддання переваги. Розвиток дружби передбачає слiдування ïï неписаному кодексу, що стверджує необхiднiсть взаєморозумiння, вiдвертостi та щиростi. Вона передбачає довiрливiсть, активну взаємодопомогу, взаємний iнтерес до справ та переживань iншого, щирiсть та безкорисливiсть почуттiв. </span>Серйознi порушення<span> кодексу дружби ведуть до ïï припинення, або до поверхових приятельських стосункiв, або навiть до перетворення дружби у ïï проз и лежнiсть — ворожiсть. Найбiльшоï iнтенсивностi досягає дружба в юнацькi роки та в перiод ранньоï зрiлостi, коли вiдзначається виняткова значущiсть вiдносин iз друзями, найбiльша частота зустрiчей i найбiльший обсяг спiльно проведеного часу. При цьому вiдносини мiж друзями наповненi глибоким емоцiйним змiстом i часто зберiгаються протягом усього життя.</span>
Дружба виступає iнодi своєрiдною формою психотерапiï.
Вона дозволяє висловити потаємнi почуття, якi переповнюють
людину, та знайти пiдтримку тих, хто подiляє ïï думки.
Для мене друзi мають дуже велике значення. Це найдорожчi люди пiсля
батькiв. З ними я завжди можу бути вiдвертим. Разом iз друзями я швидше
знаходжу розв'язання будь-якоï проблеми, з ними легше виконувати
усiляку роботу, радiснiше проводити вiльний час. Я цiную своïх
друзiв, намагаюся не сваритися з ними й допомагати ïм завжди, коли
виникає потреба. Тож справдi, як стверджує украïнське
<span>прислiв'я, людина без друзiв — що дерево без корiння.</span>
Наприклад:Мій тато дуже сміливий.Або, я сміливий так як мій тато.
У мене в сім'ї всі дуже хоробрі.
Я на уроках дуже відважний.