Рыба чистильщик <span> очищает других рыб от паразитов, отмершей чешуи и кусочков кожи.
</span>
<span>Параллельное существование белков и нуклеиновых кислот в пространстве, возможно, открыло путь для возникновения живых организмов. Это могло произойти только при наличии биологических мембран. Благодаря биологическим мембранам образуется связь между окружающей средой и белками, нуклеиновыми кислотами. Только через биологические мембраны идет процесс обмена веществ и энергии. На протяжении миллионов лет первичные биологические мембраны, постепенно усложняясь, присоединяли в состав различные белковые молекулы. Таким образом, путем постепенного усложнения появились первые живые организмы (протобионты). У протобионтов постепенно формировались системы саморегуляции, самовоспроизведения. Первые живые организмы приспособились к жизни в бескислородной среде. Все это соответствует мнению, высказанному А. И. Опариным. Гипотеза А. И. Опарина в науке называется коацерватной теорией. Эту теорию в 1929 г. поддержал английский ученый Д. Холдейн. Многомолекулярные комплексы с тонкой водной оболочкой снаружи называются коацерватами или коацерватной каплей. Некоторые белки в составе коацерватов выполняли роль ферментов, а нуклеиновые кислоты приобрели возможность передачи информации по наследству.</span>
Ответ:
Можливість визначення віку по лусці і кісток відкрив Левенгук в 1684 році. Норвезький учений Е. Леа встановив, що довжина луски оселедців змінюється з віком прямо пропорційно довжині тіла. У різних видів риб різні терміни життя. Вік і розміри риб специфічні для кожного виду. Наприклад, тривалість життя білуги - понад 100 років; її розміри можуть досягати: довжина - понад 5 м, маса - більше I т; інші риби живуть більше 25-30 років або мають нетривалу життя. При визначенні віку по лусці обов'язково враховують вид риб, проводять її зважування, вимірюють довжину тіла до кінця хвостової виїмки, довжину тіла без хвостового плавця, довжину тулуба чи тушки. Луска беруть з середини тулуба (близько бічній лінії), потім промивають у розведеному нашатирному спирті або простій воді, далі переглядають під лупою або мікроскопом. На лусці помітні паралельні ряди склерітов (тонкі рисочки, що мають вигляд кілець. Широкі світлі склеріти виростають влітку, вузькі темні --восени і зимою). Рахунок років ведуть від центру луски. Весняні проби: повний рік позначають цифрою 1, 2, 3, 4 і т. д.; неповний рік (вилов осінь) у деяких риб, не мають луски, або з ледь різними річними кільцями (окуневі, минь і ін) вік визначають по плоских кістках (наприклад, кісток зябрової кришки, щелепним, плечового пояса, черепа) .- Кістки зябрових кришок опускають у киплячу воду на 3-5 хв або промивають у розведеному спирті, бензині, потім їх протирають щіточкою і висушують, далі визначають вік з допомогою річних оцінок, наявних на кістках, лусці.