Ответ:
Основными видами деятельности являются учение, игра и труд, творчество, общение. Учение - это приобретение знаний, освоение новых навыков. В процссе учения вы узнали, что такое деятельность, а теперь приобретаете навык определения её основных видов, а ещё можно научиться рисовать, плавать, играть на музыкальном инструменте. Игра — это подражание реальной деятельности. Вы же играли в раннем детстве, копируя жизнь взрослых, в такие игры, как дочки-матери, больница, магазин и т.д.? Кроме того, игрой называются спортивные, компьютерные игры. Трудовая деятельность человека создаёт различные полезные продукты (стооительство домов, сборка автомобилей) или оказывает полезные услуги 'например, туристические, медицинские, бытового обслуживания). В процессе творческой деятельности обязательно создаётся что-то новое. Например, изобретение колеса, автомобиля, сочинение музыки, написание книги и т.д. А в процессе общения происходит обмен информацией, идеями, эмоциями
Объяснение:
What is your classroom like?
Is it big or small?
Is there a TV?
Are there any chairs?
What do you like doing in your room?
What are there in your room?
Do you share your room with your brother or sister?
1) Warum haben Sie nicht auf unsere Anfrage geantwortet?
2) Wohin sind die Studenten nach den Stunden gegangen?
<span>3) Man hat die Kunden dises Lebensmittelgeschafts sehr schnell bedient</span>
Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає», – говорить у присвяті до своєї казки «Маленький принц» Антуан де Сент-Екзюпері. Цим вступом до дитячого твору письменник неначе підкреслює, що він адресує його не тільки Дітям, але й дорослим. Тому не дивно, що, коли читаєш цю казку, складається враження постійного порівняння: ось так бачить події Малюк, а ось так – доросла людина. І ця відмінність вражає! «Діти повинні бути дуже поблажливі до дорослих», – співчуває старшим Малюк, і цим самим письменник запевняє, що дитяче бачення світу – природніше, людяніше, отже, правильніше, ніж у дорослих, і що світ має бути зовсім не таким, яким його роблять дорослі люди. Особливо вражаючою та гострою подається у казці оцінка Маленьким принцом життєвих настанов різних типів дорослих, не пов’язаних між собою, бо живуть вони поодиноко на різних астероїдах.
Я вважаю, що Сент-Екзюпері саме в такий спосіб вдалося розкрити глибини внутрішнього світу цих людей, оскільки їм не треба прикидатися кращими, бо вони живуть наодинці зі своєю совістю й переконаннями. Очима Малюка ми неначе бачимо людство з усіма його проблемами, вадами: турецький астроном, у відкриття якого не повірили, бо «він був одягнений по-турецькому», ледар, що знівечив свою планету, тому що вважав: «… інколи якусь свою роботу можна й відкласти, од того нічого не трапиться». Знайомимося ми й з королем, для якого «головне – щоб поважали його авторитет», з пихатим честолюбцем, з пияком, якому соромно за згубну ваду. Бізнесмен із четвертої планети жадібно рахував зірки, «щоб бути багатим» (чи не безглуздо?).
«Дивні люди ці дорослі», – не розуміє їх Малюк. Але, на щастя, зустрічаються йому й інші: ліхтарник з п’ятої планети, який «не смішний. Мабуть тому, що він не думає про себе». Старий географ викликає у Малюка (а через нього й у нас) повагу, він заявляє, що у планети Земля «гарна репутація».
Сент-Екзюпері подає портрет людства нашої планети, який складається з відповідної кількості знайомих нам жителів із попередніх планет. Так постає перед нами наша рідна Земля, сповнена, з погляду Малюка, всілякого безглуздя: властолюбства, пихи, жадоби, пияцтва, душевної черствості. На жаль, ті безглуздя мають силу, а все розумне, добре, гарне – слабке. Та дорослі не помічають безглуздя, всяким «дурницям» надають великої ваги, а головного – краси природи і людських стосунків, правдивості, товариськості, ширості – не бачать і тому не визнають. Малюк переконує нас, що у житті могли б бути й інші стосунки, коли б люди намагалися «приручати» одне одного, налагоджувати між собою зв’язки, коли б вони сприймали світ не очима, а серцем.
«Добре бачить тільки серце, найголовнішого очам не видно», – вчить нас Маленький принц. Казка викликала у моїй душі цілий спалах почуттів, примусила замислитися над людськими вчинками і вадами. І хоч вона закінчується сумно, але залишає по собі не тільки сум, а й прагнення до прекрасного, світлого, чим наділяє людину дитинство. Цей зірковий світ важливо пронести через все життя. Говорячи словами автора, «треба старанно берегти світильники: порив вітру може погасити їх
ту-ту-ту мне поставили манту.
от-от-от выпил вкусный я компот.
ут-ут-ут старший брат мой очень крут.
ит-ит-ит добрый доктор айболит.
