1 Здравствуйте Коля, вы моё письмо получили, нет Оля, наверно, по дороге затерялась.- Ой как жаль, я не могу рассказать, то что написала там -Оля вы не огарчайтесь, я уволнение получил на месец. _Ой как хорошо, то гда я жду тебя. -Хорошо до встречи!!
Мина бик куп татар эдэбиэтенен эсэрлэре ошый Шулар арасында З.Һадинын "Җиһанша хәзрәт"дигэн повесть З. Һади кешенең рухи азатлыгы мәсьәләсен күтәрэхэм Фәхрелбәнат һәм алдынгы карашлы Хәсән мулла образларынкурсэтэ.
Фәхрелбәнат − ачык карашлы, үз иреген сакларга теләүче кыз. Ул уңай
фикер йөртә белә, хатын-кызларга курчак итеп кенә караган Җиһаншага да
каршы чыга, аның ялган төшеннән көлеп җавап бирә. Фәхрелбәнат образы аша
З. Һади хатын-кызларны укыту, аларга белем, шәхси ирек бирү мәсьәләсен
куя, аларның да ирләр шикелле үк аңлы кешеләр булып үсүләрен яклый.
Автор үзенең әсәрендә рухи азатлык турындагы фикерләрен алдынгы
карашлы, укымышлы Хәсән мулла образы аркылы белдерә. Хәсән, башта
Җиһанша хәзрәт мәдрәсәсендә укып, андагы караңгы якларны үз күзе белән
күреп уздырганнан соң, шәһәр мәдрәсәсенә бара, яңача белем ала, рус
культурасы белән таныша. Авылына кайтып, яңача укыта башлый. Балалар
укыту өстенә, Хәсән үзе оештырган китапханә аркылы халык арасында агарту
эшләре алып бара: халыкка китаплар, газеталар укый, сорауларына
җаваплар бирә. Ул башта халыкның аңын тәрбияләргә тырыша. Ул халыкны укыту, агарту эшләренә комачаулык итүче "надан
муллаларны, икейөзле суфиларны, ялганчы ишаннарны" урыны туры килгән
саен тәнкыйтьли. Хәсән бала тәрбияләүгә зур игътибар бирә. Шул Фәхрелбәнат,Хәсән мулла образлары мина ошый,мин аларны якшы образлы кешелэр дип эйтер идем.
Ein Baum-viele Bäume
ein Buch-viele Bäume
eine Tante-viele Tanten
eine Blume-viele Blumen
ein Apfel-viele Äpfel
eine Puppe-viele Puppen
ein Hund-viele Hunde
<span>eine Katze-viele Katzen</span>
Емоції не завжди бажані, тому що при своїй надмірності вони можуть дезорганізувати діяльність або їхній зовнішній вияв може поставити людину в невигідне становище, видаючи, наприклад, її почуття стосовно іншого. З іншого боку, емоційний підйом, гарний настрій сприяють здійсненню будь-якої діяльності, спілкуванню.
Про необхідність регулювати емоційний стан маленьких дітей писав В.М. Бехтерєв, вважаючи, що переживання позитивних емоцій сприяє нормальному розвиткові дитини, у тому числі й інтелектуальному.
З розвитком дитини її радує будь-яка блискуча дрібничка, прості брязкальця, її тішить метелик або вид якої-небудь нової тваринки й навіть загалом якесь нове враження, котре не містить чогось несприятливого для неї.
Нарешті, джерелом підбадьорливої веселої емоції є доступні дитині заняття, які можуть її зацікавити, особливо ж забави й ігри.
Особливу увагу В.М. Бехтерєв приділяє усуненню негативних (гнітючих) емоцій. Основними принципами в досягненні цієї мети, на його погляд, є підтримка фізичного благополуччя організму, задоволення різних прагнень дитини, усунення спокус, які не можна задовольнити. «Якщо дитина розплакалася під впливом якогось зовнішнього приводу, насамперед треба її заспокоїти й утішити. Дитина легко може утішитися навіть простою обіцянкою, яку в будь-якому разі слід згодом виконати. Нарешті, важливою мірою, яка сприяє усуненню й полегшенню гнітючих емоцій, є відволікання уваги новим враженням, яким-небудь потішним оповіданням, здатним зацікавити дитину, і вона швидко забуває своє горе і перестає плакати. Якщо тривалий плач підтримується капризом, як буває із дратівливими, нервовими дітьми, якщо ні вмовляння, ні відволікання уваги не допомагають, корисно залишити на час дитину саму, тому що в цьому разі, не бачачи людей, вона перестає вередувати й незабаром заспокоюється».