"Мій друг"
В мене є найкрайщий друг. Його зовуть Мишко. Він красивий та розумний. З ним добре гуляти.
Людське життя безцінне. Для кожного воно унікальне, неповторне, і, на жаль, скінченне. Це – неоціненний дар, який людина отримує від народження. Проте, як вона зуміє розпорядитися цим подарунком – залежить вже лише від неїї.
Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень і насолод. Але від цього можуть залишитися тільки спогади, які є малою розрадою у старості. Саме тому, що наш життєвий шлях вже сам по собі має величезну цінність, не варто розтрачувати його на щось неважливе, в тому числі й на самі лише втіхи. Ми завжди повинні дорожити своїм життям, берегти його і використовувати кожен день найбільш продуктивно.
Слова можна,бути,потрiбно
<span>Фіолетову фіалку
Юний ранок відгорнув
І фіалка на світанку
Пробудилася вад сну.
або
</span>
<span>Цвіте під краплями дощу
Одна фіалка, жовто-ніжна
І в тиші-парослях хвощу,
Де конюшина, коло, різна.
Пелюстки дощик окропив -
Умив ледь сонні, чисті очі.
Зеленим гомоном кропив
і шум і шелести урочі.
Маленька, лагідна цвіте
Хоч біля трав, та край дороги.
І часто мріяла про те -
Щоб не топтали більше ноги…
А інша там у кропиві
І дощ її минає, знову.
<span>Не знав, що квіти є живі,</span>
Які чекають на обнову.
І скільки марила про те,
Як добре тій, що край дороги.
і де та квітка не росте -
<span>Немає місця без тривоги.</span></span>
Сказати, спитати, сформульований, сходив, стрекотіти.<span />