Ответ:
Объяснение:
Я завжди любила осінь. щось в неї є таке: привабливе, таємниче, монотонне. це пора, коли все живе віддає силу землі, все живе готується до глибокого сну. і здавалося б, на мить все завмирає: пожовклий листочок, який ось-ось відчує смак землі, пташечка, яка останній раз із сумом споглядає цю красу та готується до інших країв.та це лише мить, незабаром все набуває свого шаленого ритму, адже йдуть останні приготування до зими.
1. Сьогоднi хмари пливуть низько, вдалинi блискавка б'ється об землю.
2. Люди метушаться з парасольками, з мого піддашшя тихенько капає дощова вода.
Борода не робить мудрим чоловіка
Коли почав орати, то у сопілку не грати
Не дивись на чоловіка,а на його діло
Не взявшись за сокиру, хати не зробиш
Печені голуби нп летять до губи
Роботі як не сядеш на шию,то вона сяде
Того руки не роблять що не вміють
Б) з лютим криком монголи кидались від хати до хати, вивалюючи двері (що роблячи?).
<span>1.Проливний дощ.
2.Різнобарвна осінь.
3.Тиха літня ніч.
4.Нові часи.
5.Лісове озеро.
6.Канікули.
7.Перший сніг.
8.Перші проліски.
9.Маленька пташка.</span>