Рід, відмінок, число(однина,множина)
До прикметника дієприкметника уподібнюють такі ознаки:
1) Вказує на ознаку предмета
2) Узгоджується з іменником
3) У реченні виступає означенням, частиною іменного присудка
Весняні квіти- одна з найкращих рис прекрасної весни. Вони дарують спокій і надію на гарне майбутнє. Весняні квіти треба берегти і безмежно любити їх, піклуючись про них з любов'ю.
Ответ:
Объяснение:
Мне было не трудно сделать выбор в отношении будущей профессии. У меня дядя и мой старший брат имеют специальности, которые связанны с электричеством. Поэтому выбор очевиден. Моя будущая профессия – электрик. Можно сказать, семейная династия. Получить эту профессию можно разными способами. Можно окончить техникум. Мой дядя инженер-энергетик. Он оканчивал высшее учебное заведение по специальности «Энергоснабжение и автоматизация предприятий». А старший брат окончил школу и всего лишь двухмесячные курсы. Этого достаточно, чтобы быть электриком. Дядя мой кстати сейчас не работает на каком-то предприятии. Он преподаёт электротехнику. Ему это очень нравится. Его студенты в техникуме тоже получают специальность электрика.
Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.
Мені приємно спостерігати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. Поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує «поле діяльності».
Усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. Бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.
Я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. А ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: «От славний козачок! А ходи-но до свого війська!» — і саджає його в рядочок до інших на лист. Коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. До того ж робить це великою гусячою пір'їною.
Для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. Може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.