1.Розмовляю з Андрієм Петровичем.
2.Повідомте Марії Василівній.
3.Після дощу роса заблищала під промінням сонця.
4.Без цукру і сиропа печиво не буде смачним.
5.Своєю радістю поділись іх друзями.
6.Допоможіть нам, Надія(є) Андріївна.
7.прийшов лист від Ткачука Олега Йосиповича.
Представленные существительные разделить на семантические группы; указать, я за кими признаками различают существительные каждой группы.
Листья, лист, железо, металл, металлист, столетия, о'бід, обед, завтрак, акварель, синь, синева, горе, борщ, хлеб, остановка, единица, одиночка, счастливица, пророк, переворот, радуга, житель, лесовик, лесник, ледоход, переезд, узвар, вареники, видолинка, верховина, Дунай, Альпы, высокомерие, помощник, наводнение, мелководье, пуговица, жук, молния, Мироненко, надбровия, десятина, десяток, сержант, грабли, выдумка, метель, отголосок, Свитязь, капитан, врач, пила, молоток, двор, челядь, Триполье, Галяч, гусь, комбайн, троллейбус, воображение, сволок
Документ на е
колесо на 1 о
чарівний на і
шофер на е
випадок на а
кропива на а
виразно на и
запитання на а
новий на и
високо на и
одинадцять на а
З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці гарні вчинки повинні приносити користь не тільки мені самому, але іншим теж.
Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона ходить сама. Виявилося, що вона загубила маму у великому магазині.
Я поміркував та здогадався, що мама має бути всередині супермаркету. А дівчинка хотіла бігти додому, вона сказала, що живе десь у багатоповерхових будинках через дорогу. Мала чомусь думала, що мама знайдеться вдома. Але дівчинка навіть не знала своєї адреси! Я не дозволив їй переходити дорогу, бо вона загубилася б остаточно.
Я повів малу назад у магазин та хотів просити охоронця допомогти. Але тільки ми зайшли, як до нас підбігла жінка. Виявляється, весь цей час вона шукала доньку в «лабіринті» супермаркету. Вона так щиро мені дякувала!
Я подумав: добре, що я не пройшов повз дівчинку, коли вона збиралася переходити вулицю. І добре, що я не став їй «допомагати», а подумав своєю головою. Так мені вдалося зробити справжій гарний вчинок.
<span>
</span>