Одного разу вовк пішов погуляти в ліс. І раптом палиця впала йому на голову. Він цього злякався. Дивиться він з переляком в небо і бачить летить ще одна палиця ... Думає: "Чому-ж це палки падають з неба?" Заліз він на дерево бачить: ВЕДМІДЬ СИДИТЬ І каркає. Каркнув він ще раз. Вовк звалився з гілки з переляку. Потім він отямився, і подумав: хіба ведмідь може Каракай ...? І згадав він що каркає тільки ворона ... От і мораль цієї байки така: "<span>Когда страшиш, сам не бойся". ХР</span>
Коли у тебе не вірять непотрібно здаватись. Кожен день прагни до вершини своєї мрії. Якщо ти зупинився і не знаєш,що робити. Краще запитай у свого серця. Воно тобі підскаже та недозволить загубитись. А зневіра це слабинка,яка може зламати твою мрію. Тому не позволяй собі зробити це.
1-сонце пригрівало сильніше, із неба долітав тихий стогін журавлиного строю, який то гучнів, то завмирав, тонучи в небесній безодні
2-треба розуміти, що історія тільки та невичерпна. багата й гарна, яка живиться із народних джерел, що ніколи не замулюються
3-а мати обмірковувала своє. Бачила себе щасливою серед рідної серцю землі,де вона ніколи не скучала, де багато пісень, що вона їх
любила
верба дуже гарне дерево навесні воно пускає котики.Верба має продовгувате листя.В деяких містах верби навіть бють рекорди по висоті, ширині і по роках. Ці дерева можуть рости 100,200 і навіть більше років
783
Н.в. сімсот вісімдесят три
Р.в. семисот вісімдесяти (вісімдесятьох) трьох
Д.в. семистам вісімдесяти (вісімдесятьом) трьом
З.в. сімсот вісімдесят (вісімдесятьох) три (трьох)
О.в. сьомастами (сімомастами) вісімдесятьма (вісімдесятьома) трьома
М.в. семистах вісімдесяти (вісімдесятьох) трьох
200
Н.в. двісті
Р.в. двохсот
Д.в. двомстам
З.в. двісті
О.в. двомастами
М.в. двохстах
251
Н.в. двісті п'ятдесят один
Р.в. двохсот п'ятдесяти (п'ятдесятьох) одного
Д.в. двомстам п'ятдесяти (п'ятдесятьом) одному
З.в. двісті п'ятдесят (п'ятдесятьох) один (одного)
О.в. двомастами п'ятдесятьма (п'ятдесятьома) одним
М.в. двохстах п'ятдесяти (п'ятдесятьох) одному