Одинадцять фермерів , тридцять дев'яте місце , чотирнадцять асоціацій , сто п'ятдесят п'ять кілометрів , вісімдесят земельних ділянок , двісті шістдесят три випускники школи.
На фермі працюють одинадцять фермерів. У вагоні є тридцять дев'яте місце . Вчителька український мови дала домашнє завдання у вигляді написати чотирнадцять асоціацій до тварин . До Житомира залишилося їхати сто п'ятдесят п'ять кілометрів. У моєї бабусі в селі вісімдесят земельних ділянок. У цьому році в нашій школі двісті шістдесят три випускники школи.
Скласти твір-міркування про те, чому я люблю Батьківщину, пропоную так:
Батьківщина - це місце, де я народився і виріс. Чому я люблю свою Батьківщину? В Україні мені все рідне: люди, мова, місця. Тут проходить моє дитинство - найкращі роки. Саме в Україні живуть мої близькі люди: мама та тато, бабусі з дідусями, друзі. Українська - моя рідна співоча мова. На моїй Батьківщині все особливе, рідне, близьке. Моя Україна дуже затишна. Вона чарує всіх своєю різноманітністю: морями, горами, річками, озерами, полями. Я пишаюсь тим, що я - українець. А коли я підросту, то хочу допомагати своїй країні стати сильнішою та прекраснішою. Тож бережімо рідні місця і не забуваймо Батьківщину, адже вона в нас одна.
<u>Вже наступає осінь. Вона красива, але холодна. Вже в вересні ранки прохолодні. Але це перший місяць, не дуже холодний ранок, тому ще де коли можна почути пташок. Їхній спів дещо сумний. Вони скоро відлетять, полетіти від свої рідної батьківщини - це не весело. Вже почався навчальний рік. Вранці можна подумати, адже зараз я прийду та буду взнавати нове. Я вже в --- класі. Вже все буде по новому! Ох, як же приємно це все думати в вересневий, прохолодний та осінній ранок.</u>
<u></u>
З одної ягоди немає вигоди.Один у полі не воїн.Одним пальцем і голки не вдержиш.Однією рукою в долоні не заплещеш.
Я дуже хочу спробувати подолати свій страх, ще я пробую вирішувати мої проблеми самойстійно. Умию зусередитися починаю переставати скиглити, Намагаюся добре вчитися.