Соломия и остап убежали с родного края не по своей воле а ситуация что панщина заставляла их работать для своих интересов Остап решил подождать пока это беда не закончиться правда ему тяжело покидать родные стены
я вважаю, що дійсно, не все те золото, що блищить. На мою думку, люди повинні навчитися цінувати справжню красу, яка є внутрішньою.
багато моїх сучасників цінують матеріальне, а не духовне. вони забувають про те, що потрібно дивитися на вчинки і душу людини, а не на її статки. переконливим прикладом щодо цього аргументі є, на мою думку, образ наталки полтавки із однойменної п*єси котляревського. наталка, не зважаючи на походження і заможність возного, не погодилась виходити за нього заміж. дівчина чекала із заробітків свого коханого - петра. вона не звертала уваги на те, що він не був заможним, що він був сиротою, а любиа і цінувала парубка за працьовитість і добру душу.
у сучасному суспільстві люди намагаються створити собі комфортне життя за рахунок багатства. доказом є корисливі шлюби, які створюються задля того, щоб забезпечити своє подальше життя. але більшість подружніх пар до кінця свого життя залишаються одинокими і нещасливими.
отже, щастя на грошах не збудуєш. потрібно цінувати людину за її душу.
Б.
Поясню свій вибір. Кравець ремонтує взуття, шиє одяг, але не виготовляє полотно. Стельмах створює колеса. Тестяр робить меблі з дерева (наприклад скриню). Бондар працює над бочками.
Тобто правильний варіант - столяр, бо він дійсно робить меблі з дерева і однією з його робіт може бути ослін.
Що було далі, хлопчик не пам’ятає. Коли прийшов до тями, над
ним важко зітхав Зульфат, а заклопотана Наталя Миколаївна обробляла рану. Це
вони принесли його сюди, додому, у вагову три дні тому, як потім довідався
Климко, і за ці довгі три ночі очей не зімкнули, тільки б він вижив. Та тепер
уже все було позаду, Климко навіть злегка підвівся на ліжку, та вчителька
сказала: «Ще трохи зачекай». Та Климко й не заперечував, бо життям був зобов’язаний
віддячити цій ЛЮДИНІ.
неза яких ,вона не попросила грошей тому що вважала йх не цiними